· 

Першим завжди важче, або історія одного "факапу"


"Найцінніше, що ви можете робити у своєму житті, - це помилятися. 

Не можна нічому навчитися, залишаючись ідеальним"

 

 (Адам Осборн) 

 

У наш метушливий вік планшетів, ноутбуків, смартфонів та інших цифрових гаджетів дуже кумедно згадати перші знакові девайси цифрової епохи. Ось, наприклад, чи знаєте Ви, хто придумав ноутбук, і скільки важила перша модель? Придумав цей пристрій чудовий "комп'ютерний архітектор" і автор першої у світі книги з мікрокомп'ютерів Адам Осборн (Adam Osborne, 6.03.1939 - 18.03.2003). Його стартап «Osborne Computer Corporation» анонсував переносний комп’ютер «Osborne 1» на Комп’ютерній ярмарці в Сан-Франциско. Було це 3 квітня 1981 року. «Osborne 1» став першим в історії «ноутбуком» масового виробництва та одним з найпопулярніших персональних комп’ютерів свого часу.

 

 

Осборн поставив собі за мету створити комп'ютер, який можна було б брати з собою в літак і працювати під час польоту, а також забезпечити його пакетом різноманітних програм. До того ж, він мав бути не тільки надійним пристроєм, а й простим за своєю конструкцією та використанням. Річ у тім, що наприкінці 70-х на початку 80-х років минулого століття поняття персональний комп'ютер було вельми розпливчастим. Велика настільна "коробка з телевізором" займала досить багато місця, мала досить обмежені обчислювальні можливості, та й коштувала забагацько! 

 

Така машина для багатьох науковців і бізнесменів видавалася дивом інновацій! Справедливості заради треба зазначити, що в СРСР великі обчислювальні машини, що займали цілі поверхи будівель, працювали до початку 90-х років, поки до "незалежної" вже України не почали надходити персоналки типу ХТ і АТ "білого" (європейського або американського) або "жовтого" (Гонконг, Сінгапур, Тайвань) складання. Китай у ті часи "нервово курив осторонь". 

 

Так ось, 3 квітня 1981 року на Комп’ютерній ярмарці Західного узбережжя Brooks Hall в Сан-Франциско Адам Осборн анонсував переносний комп’ютер «Osborne 1». Це був перший в історії «ноутбук» масового виробництва та один з найпопулярніших персональних комп’ютерів свого часу.

 

Малогабаритний комп'ютер Адама Осборна мав дуже непогані (на той час) характеристики. Пам'ять - 64 Кб, а як довготривалий запам'ятовувальний пристрій - дві гнучких дискети формату 5,25″ по 100 Кб. Ця ЕОМ стала першим і успішним (у комерційному плані) портативним комп'ютером з повним пакетом необхідного програмного забезпечення, яке поставляється в комплекті. Навіть маленький розмір екрану (всього 5”) та вартість такого "девайса" в $1795 не зупиняла публіку.

Прийти до клієнта зі своїм комп'ютером (!) і на його очах підготувати контракт, або зробити пробний розрахунок - це солідно! Нічого подібного до того часу просто не існувало. 

 

Щоправда, мрії своєї Адам у цьому виробі не досяг (у сенсі користуватися компом у літаку). Цей гаджет важив 13 кг і живився виключно від електромережі.

 

Справедливості заради слід зауважити, що ноутбук Озборна з'явився не просто так. Ідея створення комп'ютера розміром із друкарську машинку і форм-фактором валізки вже існувала в індустрії. Ще у 1976 році науково-дослідний центр «Xerox PARC» створив прототип переносного комп’ютера Xerox NoteTaker клавіатура якого була вбудована у кришку.

 

Це був дивовижний пристрій і він справді випередив свій час. У 76-му році в цьому комп’ютері, на процесорі Intel 8086 був 7-ми дюймовий дисплей, непоганий для свого часу графічний інтерфейс, та адаптер локальної мережі Ethernet! Але в нього були дві вади, які не дозволили йому стати комерційно успішним. Перша - це вага. Він важив 22 кілограми. А друга – ціна. Комп’ютер коштував 50 тисяч доларів, що на сьогодні дорівнює майже 200-м тисячам. Зрозуміло, чому Було випущено всього 10 прототипів цього девайсу.

У 1982 році компанія Osborne Computer представила свій новий портативний комп'ютер "Osborne Executive" у неповторному форм-факторі "цифрової валізи".

 

Цей комп'ютер був позбавлений багатьох недоліків першої моделі і мав ОЗП вже в 124кБ, та й дискетки приймав по 204 Кб. Крім того, він розумів дискети, відформатовані на інших машинах, і навіть з іншою ОС. Ось тільки живився цей девайс теж від мережі і вагу не поміняв. Ціна в 2750 $ споживачів влаштовувала.

 

Адам Осборн натрапив на справжню золоту жилу. У травні 1983 року компанія Osborne Computer Corp. була найуспішнішою компанією Кремнієвої Долини. Реалізація продукції проходила успішно і до кінця 1983 року було продано вже 100 тисяч портативних комп'ютерів Osborne. 

 

Здавалося, що ніщо не загрожувало бізнесу Осборна. Планів - безліч, напрацювань - маса, гроші є, ринок сформований... Але проблема виявилася в тому, що і Осборн, і його соратники були хорошими технарями і не приділяли належної уваги маркетингу та менеджменту.

 

На жаль, "піджаки", які працювали разом із ними, цікавилися лише миттєвими прибутками і не дбали про довгострокові програми компанії. Несвоєчасна і дуже агресивна рекламна компанія нової моделі комп'ютера Osborne Executive призвела до того, що попередню модель перестали купувати. Компанія всі сили кинула на продаж техніки і закинула наступну розробку, про яку вже проанонсували в рекламних прес-релізах, як про готовий виріб (!). 

 

Не встигнувши досягти вершини свого успіху, Осборн зазнав нищівної поразки. Наприкінці 1983 року, коли компанія Осборна котилася до банкрутства, увесь комп'ютерний світ із завмиранням серця стежив за її падінням - з таким самим подивом, як колись стежив за її сходженням. 

 

Мораль цієї історії проста. Досягнувши певного успіху в інноваційному бізнесі, в жодному разі не можна зупинятися, бо ті, хто дихає в потилицю, не тільки обійдуть конкурента - вони його затопчуть! 

 

Усе, що сталося, стало повчальним уроком і застереженням щодо прихованих пасток, які підстерігають нові стартапи. Ну, а успішно сформовану компанією Осборна нову споживчу нішу швидко зайняв IBM. 

 

 

Валерій Пичко для STARTUP NEWS 

 

P. S. Згодом, попереднє оголошення нової моделі продукту, що викликає катастрофічний крах попиту на старіші моделі, маркетологи назвали ефектом Осборна. 

 

У 1984 році Адам Осборн разом із Джоном К. Дворжаком написали мемуари про свій сумний досвід. Книга називалася "Hypergrowth: The Rise and Fall of Osborne Computer Corporation" і стала найбільш продаваним бестселером свого часу.