· 

Ілон Маск конструює кіборга?


Компанія американського мільярдера Ілона Маска «Нейролінк» (Neuralink), яка розробляє нейроінтерфейси для під'єднання людського мозку до комп'ютерів, уперше продемонструвала свої розробки ще у 2019 році, а на початку 2024 року перша людина вже отримала імплант Neuralink.

 

Цікаво, як швидко Нейролінк сконструює кіборга, коли у нього буде карт-бланш від Трампа?

 

Ілон Маск і Нейролінк (Стартап Ньюс | Startup News)

Трансляція першої презентації компанії велася на її ютуб-каналі. За перші два роки існування Neuralink розробила гнучкі провідники, які можна вбудувати в мозок для передавання великих обсягів даних, робота-хірурга для імплантації їх, а також спеціальний чип, що прискорює передавання.

 

Мета полягає в тому, щоб відпрацювати технологію імплантації пристроїв у мозок паралізованих людей, що дасть їм змогу керувати телефонами і комп'ютерами. Це, в кінцевому підсумку, призведе до створення симбіозу людського мозку і штучного інтелекту.

Під час роботи над новим інтерфейсом компанія Нейролінк здійснила три проривні кроки в майбутнє.

 

Перший великий крок уперед - це створення спеціальних провідників - гнучких «ниток», які з меншою ймовірністю можуть зашкодити мозку, ніж матеріали, які використовують нині в інтерфейсах мозок-машина.

 

Такі нитки мають ширину від 4 до 6 мкм, що робить їх значно тоншими за людську волосину. Спеціальний нейрохірургічний робот здатний імплантувати в мозок шість ниток (192 електроди) за хвилину, уникаючи при цьому пошкодження кровоносних судин, що мінімізує запальні процеси. За словами Маска, система може включати «до 3072 електродів на масив, розподілених по 96 потокам», які зможуть забезпечити передачу великого обсягу даних. Сигнали, отримані з «ниток», передаються на комп'ютер через закріплений на черепі пристрій.

 

Другий крок - це розробка спеціального робота-нейрохірурга для автоматичного вживлення ниток-провідників у мозок. За словами головного хірурга компанії Метью Макдугалла, «безпека - це головна мета наших операцій і, зрештою, ми хочемо домогтися такої простої та безболісної процедури, щоб не була потрібна загальна анестезія».

 

За зовнішнім виглядом робот-хірург нагадує симбіоз мікроскопа і швейної машинки.

 

 

Третій крок - це розробка спеціальної мікросхеми, яка здатна краще зчитувати, фільтрувати і посилювати сигнали від мозку. Наразі вона може передавати дані тільки через дротове з'єднання (використовує USB-C), але, в кінцевому підсумку, мета полягає у створенні бездротової системи.

 

 

Цей бездротовий інтерфейс буде втілено в продукті, який Neuralink називає «сенсором N1», призначеним для вбудовування в організм людини і бездротового передавання його даних. Neuralink має намір імплантувати чотири таких датчики в мозок - три в рухові зони і один в область соматосенсорів. Вони будуть підключатися бездротовим зв'язком до зовнішнього пристрою, встановленого за вухом (який міститиме тільки елементи живлення) і зможуть контролюватися через додаток для iPhone.

 

Центральною проблемою взаємодії людини зі ШІ є «пропускна здатність» інтерфейсу. Ви отримуєте інформацію набагато швидше, ніж даєте запит своїм голосом або набором тексту на клавіатурі. Але якщо ви вже підключені до машини, то система дасть змогу спілкуватися з машиною сигналами мозку.

 

Головне завдання технологій Нейролінк - домогтися прямого зчитування нейронних піків мінімально інвазивним способом. Тому вона має суттєві переваги порівняно зі старими технологіями, такими, наприклад, як BrainGate.

 

BrainGate являв собою систему жорстких голок (Utah Array), в яку можна розмістити максимум 128 електродних каналів. Крім того, ця технологія має великі проблеми під час довгострокової функціональності: мозок не статичний у черепній коробці, і жорстке імплантація електродів може спричинити його пошкодження.

 

У майбутньому вчені з Neuralink сподіваються використовувати лазерний промінь для проникнення в череп замість свердління отворів. І перші експерименти було проведено з нейробіологами в Стенфордському університеті.  

 

 

У квітні 2021 оприлюднили відео з мавпою. Восьмирічному самцю макаки вживили чип і спонукали тварину керувати джойстиком, щоб рухати м'ячик по екрану. При цьому вчені досліджували, які ділянки мозку мають активність. Через шість тижнів джойстик прибрали, а мавпа вже могла керувати рухом м'ячика силою думки. Але у 2022 році після скарг працівників компанії та захисників тварин почалося розслідування умов, у яких велася розробка.

 

За матеріалами слідства під час випробовувань (2016-2022) загинуло щонайменше 1500 тварин, однак, не зважаючи на це, у 2023 році Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США дозволило компанії провести перше випробування імпланту на людях.

 

К компанія розпочала набір добровольців для клінічних випробувань із вживлення імплантів у мозок людини і на початку 2024 року перша людина отримала імплант Neuralink. Пацієнт – 29-річний американець, повністю паралізований після нещасного випадку. В компанії розповіли, що пацієнт навчився «силою думки» керувати курсором компʼютерної миші на екрані та грати в онлайн-шахи. Однак на початку травня імплант почав працювати гірше. Як заявили в компанії, частина ультратонких дротів змістилася і втратила звʼязок із мозком. За умовами дозволу компанія має врахувати недоліки, що виявилися під час першої операції і у наступного пацієнта імплант планують установити глибше, щоб уникнути таких ускладнень.

 

До кінця року Neuralink сподівається провести 10 таких операцій. У добровольцях нестачі немає. На чергу для участі у випробуваннях Neuralink вже записалася понад тисяча бажаючих, у яких паралізовані всі кінцівки.

 

STARTUP NEWS

 За матеріалами The Verge.