Ідея запатентувати колесо у 2001 році, коли людство вже опановувало Інтернет та готувалося до космічного туризму, звучить абсурдно. Проте, саме це зробив австралійський юрист Джон Майкл Кіо ( John Michael Keogh) у 2001 році, отримавши патент No. 2001100012 A4 на "Круглий пристрій, що застосовується для транспортування вантажів" (Circular transportation facilitation device).
У тому ж році Кіо разом із Австралійським патентним відомством отримали Шнобелівську премію (Ig Nobel Prize)за цей патент у категорії "Технології".
Вчинок Джона Майкла Кіо не був проявом божевілля чи спробою переписати історію винаходів, він був геніальною акцією, спрямованою на викриття серйозних недоліків у патентному законодавстві Австралії.
Джон Кіо – юрист, що спеціалізується на питаннях інтелектуальної власності. Він був глибоко стурбований якістю патентів, що видавалися в Австралії, особливо після запровадження так званої "інноваційної патентної системи" (innovation patent system) у 2001 році.
Ця нова система була створена з благородною метою – стимулювати "інкрементальні" (поступові, невеликі) інновації, які могли б швидко вийти на ринок. Вона передбачала нижчий поріг винахідницького рівня, менші витрати та прискорений процес видачі патенту. Головною особливістю було те, що інноваційний патент видавався без попередньої експертизи по суті. Тобто патентне відомство не перевіряло, чи є винахід справді новим, допоки хтось не подасть офіційне заперечення.
Кіо вважав, що така система відкриває двері для зловживань та дозволяє патентувати вже відомі речі або тривіальні ідеї, що, на його думку, підривало саму суть патентної системи та могло призвести до судових тяжб. Щоб довести свою точку зору, Джон Кіо вирішив запатентувати щось настільки всім відоме, щоб воно не залишило сумнівів в абсурдності цього дійства. Його вибір зупинився на на колесі.
У довідці патентної заявки пояснювалося, що «кільцевий транспортний засіб» буде покращенням порівняно з ходьбою та іншими пристроями, такими як «лижі, санки, санчата тощо». Заявку супроводжувала ілюстрація колеса. Також було представлено перспективне креслення візка, що містить «серію кругових пристроїв для полегшення транспортування відповідно до бажаного аспекту цього винаходу».
У липні 2001 року він успішно отримав інноваційний патент на "Круглий пристрій, що застосовується для транспортування вантажів". Звісно, у патенті була технічна мова, але її суть зводилася до опису колеса.
Акція Джона Кетта викликала величезний резонанс як в Австралії, так і за її межами. ЗМІ активно висвітлювали "патент на колесо", що стало яскравим прикладом того, наскільки легко було отримати інноваційний патент на щось, що не відповідало критеріям справжньої винахідливості.
Головною метою Кіо було привернути увагу до того, що система інноваційних патентів була занадто м'якою і дозволяла захищати ідеї, які були далекі від справжньої інновації. Його патент спровокував широку дискусію серед юристів, винахідників та законодавців щодо ефективності та доцільності такої патентної системи.
Хоча сам патент на колесо зрештою був анульований після перевірки (чого і добивався Кіо), його дії відіграли важливу роль у подальших реформах австралійського патентного законодавства. 25 серпня 2021 року система "інноваційних патентів" була повністю скасована.
Історія Джона Майкла Кіо та його патенту на колесо є яскравим прикладом того, як інколи нестандартні методи можуть виявити системні проблеми. Вона нагадала світу про важливість балансу в патентному праві: з одного боку, необхідно заохочувати та захищати справжні інновації, а з іншого – не дозволяти патентувати очевидні речі, що може стримувати розвиток і створювати безпідставні монополії. Це був не "винахід колеса заново", а швидше демонстрація його юридичної "переосмислення" як інструмента протесту.
STARTUP NEWS