22 травня 1892 року дантист Шеффілд винайшов один із найактуальніших предметів людського побуту - тюбик для зубної пасти. Але люди знають не його, а аптекаря Колгейта. Ця історія не тільки про створення зубної пасти, а й про те, як вчасно незахищена інтелектуальна власність псує настрій, фінансове благополуччя і карму.
Кажуть, що перші згадки про засоби догляду за зубами є на давньоєгипетському папірусі, на якому було зібрано стародавні рецепти таких засобів із 3 500 року до нашої ери. Незважаючи на це, історію походження «сучасних» зубних порошків і паст заведено вести з 1853 року, коли дантист Джон Гарріс запропонував використовувати крейду як абразивний наповнювач для зубних порошків.
Довгий час виробництвом зубних порошків займалися аптекарі, розтираючи крейду до порошку і додаючи подрібнені плоди лікарських рослин, наприклад, кориці, шавлії та фіалки. Такі порошки були дешевими, користувалися величезною популярністю і не мали конкурентів. Натомість мали недоліки. Високі абразивні властивості стирали зубну емаль, а самі порошки швидко забруднювалися за постійного зіткнення із зубною щіткою.
У середині XIX століття компанія S.S. White випустила свою лінійку засобів гігієни - зубний порошок і зубне мило, до складу якого входила осаджена крейда, олія кокосових горіхів, а також білий цукор, мило й ароматизатори. Їхній рецепт був довгий час неймовірно популярним і був у ходу до кінця століття. Випускали зубні порошки й інші компанії за своїми рецептами. Продавали його в невеликих паперових пакетиках, що було дуже непрактично і незручно.
У 1873 році нью-йоркський аптекар Семюел Колгейт додумався випускати «розріджений» порошок-пасту, яку став упаковувати в скляні баночки, але це виявилося вкрай непрактично. Баночка могла вислизнути з мокрих рук і розбитися, що, власне, і відбувалося.
22 травня 1892 року дантист із Нью-Лондона (США, штат Коннектикут) доктор Вашингтон Шеффілд виготовив перший в історії тюбик для зубної пасти. Тоді він і подумати не міг, що винайшов один із найактуальніших предметів людського побуту.
Доктор Шеффілд, професія якого безпосередньо була пов'язана з винаходом Колгейта, вирішив зробити користування новою зубною пастою більш зручнішим. Кажуть, що ідею йому підказав його син після поїздки в Париж. Він розповів, що паризькі митці користуються фарбами, упакованими в олов'яні тюбики. Вашингтон подумав, що подібну упаковку після невеликої модернізації можна використовувати і для зберігання зубної пасти. Ідея так захопила доктора, що він всерйоз зайнявся випуском туб із зубною пастою.
Однак Шеффілд не був бізнесменом і не здогадався вчасно запатентувати свій винахід. Через рік після того, як стоматолог запустив випуск тюбиків, про новинку дізнався все той же аптекар Колгейт. Він швидко перейняв практику пакування в туби всіляких мазей і кремів, подав заявку на отримання патенту і в результаті став володарем прав на цей винахід.
У 1896 році містер Колгейт почав виробляти зубні пасти в тюбиках за власною технологією, завдяки чому і тюбик, і паста здобули загальне визнання в Америці та Європі. Відтоді популярність зубної пасти зросла, з'явилося понад 20 видів різних паст. Поступово олово, з якого робили перші туби, замінили на алюміній, а пізніше і на пластик. Однак за формою тюбик залишився вірним своїм американським предкам.
Сухий залишок: містеру Колгейту дісталися багатство і слава. Містеру Шеффілду шана і повага.
У СРСР тюбики для пакування зубної пасти стали використовувати тільки в 50-ті роки 20 століття. До цього засіб для чищення зубів являв собою зубний порошок, який продавали в металевих, а пізніше і в пластмасових баночках. Виробництво зубного порошку в СРСР тривало протягом усього терміну життя «великої і неподільної», а зубну пасту, в основному, імпортували з «країн соціалістичної співдружності».
Більшість радянських громадян в «епоху розвиненого соціалізму» використовували вітчизняний зубний порошок не для чищення зубів, а для побілки стель і чищення мельхіорового посуду.
STARTUP NEWS
P. S. Найдорожча зубна паста - «Theodent 300». Один тюбик коштує 150$. За заявою виробника, паста унікальна тим, що до її складу входить інноваційна речовина «rennou». Ця речовина з какао-бобів, є альтернативою фториду і нібито створює другий шар міцної емалі на зубах. Коротше - красива історія для дорогого стартапу.
