21 лютого 1804 року - початок ери залізниць


21 лютого 1804 року в Південному Уельсі (Великобританія) відбулася подія, яка вважається Днем народження залізничного транспорту: Був проведений перший у світі успішний рейс вантажного поїзда з паровим локомотивом конструкції британського інженера Річарда Тревітіка.

 

На початку XIX століття у Великій Британії активно розвивалася промисловість, особливо видобуток вугілля та заліза. Для перевезення вантажів використовували кінну тягу по чавунних рейках (трамвайні колії). Тревітік, корнуольський винахідник, експериментував з паровими двигунами високого тиску - більш компактними і потужними, ніж машини Джеймса Уатта.

 

Він побудував кілька прототипів, включаючи дорожній паровий екіпаж. У 1803-1804 роках на замовлення власника залізоробного заводу Penydarren в Мертір-Тідвілі (Merthyr Tydfil) Семюела Хомфрея Тревітік створив паровий локомотив спеціально для руху по рейках.

Паровоз не мав офіційної назви, але відомий як «Penydarren» за місцем побудови. Це була машина з одним циліндром, великим маховиком для згладжування ходу і вихлопом пари в димову трубу для посилення тяги.

 

Хомфрей уклав парі на 500 гіней (величезна сума на ті часи) з конкурентом - власником сусіднього заводу на те, що його паровоз зможе перевезти 10 тонн заліза по 9-мильній (близько 15 км) трасі від заводу Penydarren до каналу Мертір-Кардіфф (в район Abercynon).

Вранці 21 лютого 1804 року запустили паровоз. Він тягнув склад з декількох вагонів з 10 тоннами заліза, плюс близько 70 осіб (робітники і цікаві), які забралися зверху на платформи і забилися в вагони. Загальна вага поїзда перевищила 20 тонн.

 

Спочатку швидкість була низькою — близько 4 км/год, але потім розігналася до 8 км/год (за деякими джерелами — до 5 миль/год). Шлях зайняв близько 4 годин з зупинками для поповнення води і усунення перешкод. Паровоз успішно дійшов до кінцевої точки і доставив вантаж. Хомфрей виграв парі!

 

Однак не все пройшло гладко: важкий паровоз (а важив він близько 5 тонн) ламав крихкі чавунні рейки, призначені для легких вагонів на кінній тязі. Тому після декількох поїздок його зняли з маршруту і повернули на завод, де його переобладнали під двигун приводу парового молота. 

Але все одно це був прорив: Річард Тревітік довів, що парова тяга на рейках не тільки можлива, але й значно ефективніша за кінну. І хоча комерційного успіху відразу не було (рейки потрібно було зміцнювати), це заклало основу для майбутнього залізничного буму. Через 20 років Джордж Стефенсон розвинув ідею, створивши паровоз «Rocket» і першу громадську залізницю.

 

Ну а сьогодні подію 21 лютого 1804 року відзначають як початок ери залізниць, а в Уельсі є меморіали і стежка Penydarren Trail по маршруту того історичного рейсу.

 

Копія локомотива, яка сьогодні виставлена в музеї, була побудована за оригінальними документами і кресленнями Тревітіка (зараз вони знаходяться в Національному музеї науки і промисловості) у 1981 році. Цікаво, що коли його запустили він мав ту ж проблему, що і оригінальний паровоз – він теж зламав рейки, по яких рухався!

 

Якщо у Вас буде можливість відвідати цей музей, то, можливо, Ви станете свідком запуску цього унікального парового пристрою. Ну а якщо ні, то подивіться кінорепортаж про запуск цього паровоза.

 

 

STARTUP NEWS


День, коли "Маллард" встановив світовий рекорд швидкості паровоза.

А ви знаєте, з якою швидкістю може йти паровоз? А поїзд із паровозом? Так ось, 3 липня 1938 року на невеликому схилі Стоук-Банк, що на південь від англійського міста Гретем, паровоз класу А4 № 4468 «Mallard» з гордою назвою «Дика качка» і составом із 7 вагонів розігнався до швидкості 203 км/год. Цей рекорд для поїздів на паровій тязі відтоді не побив ніхто, та й не поб'є вже, напевно, ніколи... :)



Вони загубилися в часі

У середині XX століття випуск і експлуатацію паровозів у багатьох країнах було згорнуто, а самі вони були або порізані на металобрухт, або перетворені на нерухомі пам'ятники, або стали експонатами музеїв. Але в деяких країнах, включно з глибинкою Америки, старі «парові» трудівники досі підвищують ефективність народного господарства. 

Ви будете здивовані побачивши серію фотографій американця Метью Малкевича - інженера, який дуже любить паровози. Здавалося, у нашому світі справжніх паровозів уже не залишилося, але виявилося, що десь «там» вони є.

Подивіться на цю дивовижну серію залізничних фотографій, об'єднаних загальною назвою «Lost Tracks of Time».



Паровози 21 століття?

У 2017 році для здійснення пасажирських перевезень було сертифіковано британський паровоз Tornado 60163. На залізниці Східного узбережжя (ECML) його розігнали до швидкості 161км/год. Випробування проводилися в рамках сертифікаційних випробувань, пройшовши які, цей локомотив був допущений до роботи на британській залізничній мережі поряд з електричними і дизельними поїздами. Навіщо ж британці, які нічого не роблять "просто так", вирішили відновити програму виробництва паровозів? Може вони щось знають? Або щось замишляють? :)




ПРО ПРОЄКТ


Онлайн-видання STARTUP NEWS - складова частина інформаційного стартап-акселератора SNI.

 

На сторінках видання ми знайомимо вас зі світовими інноваціями, цікавими винаходами, креативними стартапами та історією створення технологій, які зробили наше життя легшим і цікавішим. 

  • У рубриці «Стартап» ви ознайомитись з цікавими кейсами стартапів що досягли успіху або зазнали краху. 
  • У рубриці «Цей день в історії» ви дізнаєтесь про історії створення технологій і пристроїв, без яких сьогодні ми себе вже не уявляємо. 
  • У рубриці Школа стартапу ми розповідаємо про інноваційне підприємництво та даємо корисні поради стартаперам-початківцям.
  • У рубриці «ТехноАрт» ви побачите проєкти, які доводять що мистецтво теж може бути інноваційним та технологічним. 

Слідкуйте за нашими публікаціями і ви не пропустите то, що сьогодня чи в майбутньому може вплинути на ваше життя.

Зворотній зв'язок - 

[email protected]

Пошук по сайту


 

 

Tags: Startup, Техно Арт, Агротех, Google, Криптовалюта, Sextech, Арт-маркетинг, Історії успіху, Технології, Шнобелівська премія, Школа стартапу, Валерій Пичко, Ігор Сікорський, Авіація та космос, Гаджети, Цей день в історії, Комп'ютерні віруси, Історія провалу, Архітектурні інновації, Цікаві факти, Ші, Робототехніка, Поради стартаперам, Це вже історія, Корисно знати, Дивна їжа, Алкотех, Літаючий автомобіль, Дописи головного редактора, Аеротаксі, Тайм менеджмент, Фудтех, Катехиза стартапу, Цитати, Зелена енергетика, Екотех, Креативне мислення, Електролітак, Освіта, Електромобіль, Інвестиції, Медична інженерія, Оборона та безпека, Конкурс стартапів, Веломанія