21 лютого 1804 року в Південному Уельсі (Великобританія) відбулася подія, яка вважається Днем народження залізничного транспорту: Був проведений перший у світі успішний рейс вантажного поїзда з паровим локомотивом конструкції британського інженера Річарда Тревітіка.
На початку XIX століття у Великій Британії активно розвивалася промисловість, особливо видобуток вугілля та заліза. Для перевезення вантажів використовували кінну тягу по чавунних рейках (трамвайні колії). Тревітік, корнуольський винахідник, експериментував з паровими двигунами високого тиску - більш компактними і потужними, ніж машини Джеймса Уатта.
Він побудував кілька прототипів, включаючи дорожній паровий екіпаж. У 1803-1804 роках на замовлення власника залізоробного заводу Penydarren в Мертір-Тідвілі (Merthyr Tydfil) Семюела Хомфрея Тревітік створив паровий локомотив спеціально для руху по рейках.
Паровоз не мав офіційної назви, але відомий як «Penydarren» за місцем побудови. Це була машина з одним циліндром, великим маховиком для згладжування ходу і вихлопом пари в димову трубу для посилення тяги.
Хомфрей уклав парі на 500 гіней (величезна сума на ті часи) з конкурентом - власником сусіднього заводу на те, що його паровоз зможе перевезти 10 тонн заліза по 9-мильній (близько 15 км) трасі від заводу Penydarren до каналу Мертір-Кардіфф (в район Abercynon).
Вранці 21 лютого 1804 року запустили паровоз. Він тягнув склад з декількох вагонів з 10 тоннами заліза, плюс близько 70 осіб (робітники і цікаві), які забралися зверху на платформи і забилися в вагони. Загальна вага поїзда перевищила 20 тонн.
Спочатку швидкість була низькою — близько 4 км/год, але потім розігналася до 8 км/год (за деякими джерелами — до 5 миль/год). Шлях зайняв близько 4 годин з зупинками для поповнення води і усунення перешкод. Паровоз успішно дійшов до кінцевої точки і доставив вантаж. Хомфрей виграв парі!
Однак не все пройшло гладко: важкий паровоз (а важив він близько 5 тонн) ламав крихкі чавунні рейки, призначені для легких вагонів на кінній тязі. Тому після декількох поїздок його зняли з маршруту і повернули на завод, де його переобладнали під двигун приводу парового молота.
Але все одно це був прорив: Річард Тревітік довів, що парова тяга на рейках не тільки можлива, але й значно ефективніша за кінну. І хоча комерційного успіху відразу не було (рейки потрібно було зміцнювати), це заклало основу для майбутнього залізничного буму. Через 20 років Джордж Стефенсон розвинув ідею, створивши паровоз «Rocket» і першу громадську залізницю.
Ну а сьогодні подію 21 лютого 1804 року відзначають як початок ери залізниць, а в Уельсі є меморіали і стежка Penydarren Trail по маршруту того історичного рейсу.
Копія локомотива, яка сьогодні виставлена в музеї, була побудована за оригінальними документами і кресленнями Тревітіка (зараз вони знаходяться в Національному музеї науки і промисловості) у 1981 році. Цікаво, що коли його запустили він мав ту ж проблему, що і оригінальний паровоз – він теж зламав рейки, по яких рухався!
Якщо у Вас буде можливість відвідати цей музей, то, можливо, Ви станете свідком запуску цього унікального парового пристрою. Ну а якщо ні, то подивіться кінорепортаж про запуск цього паровоза.
STARTUP NEWS
День, коли "Маллард" встановив світовий рекорд швидкості паровоза.
А ви знаєте, з якою швидкістю може йти паровоз? А поїзд із паровозом? Так ось, 3 липня 1938 року на невеликому схилі Стоук-Банк, що на південь від англійського міста Гретем, паровоз класу А4 № 4468 «Mallard» з гордою назвою «Дика качка» і составом із 7 вагонів розігнався до швидкості 203 км/год. Цей рекорд для поїздів на паровій тязі відтоді не побив ніхто, та й не поб'є вже, напевно, ніколи... :)
У середині XX століття випуск і експлуатацію паровозів у багатьох країнах було згорнуто, а самі вони були або порізані на металобрухт, або перетворені на нерухомі пам'ятники, або стали експонатами музеїв. Але в деяких країнах, включно з глибинкою Америки, старі «парові» трудівники досі підвищують ефективність народного господарства.
Ви будете здивовані побачивши серію фотографій американця Метью Малкевича - інженера, який дуже любить паровози. Здавалося, у нашому світі справжніх паровозів уже не залишилося, але виявилося, що десь «там» вони є.
Подивіться на цю дивовижну серію залізничних фотографій, об'єднаних загальною назвою «Lost Tracks of Time».
У 2017 році для здійснення пасажирських перевезень було сертифіковано британський паровоз Tornado 60163. На залізниці Східного узбережжя (ECML) його розігнали до швидкості 161км/год. Випробування проводилися в рамках сертифікаційних випробувань, пройшовши які, цей локомотив був допущений до роботи на британській залізничній мережі поряд з електричними і дизельними поїздами. Навіщо ж британці, які нічого не роблять "просто так", вирішили відновити програму виробництва паровозів? Може вони щось знають? Або щось замишляють? :)