29 березня 1947 року американський інженер Персі Спенсер подав патентну заявку на "мікрохвильовий процес приготування їжі", а компанія Raytheon, де працював Спенсер, почала виробляти перші комерційні мікрохвильові пічки. І це можна важати днем народження цього звичного сьогодні девайсу для кухні.
Мікрохвильова піч – це пристрій, який сьогодні є майже на кожній кухні, але її поява була результатом непередбаченого відкриття під час війни та геніальної інженерної думки. Історія цього побутового дива починається в середині 20-го століття, і ключовою фігурою в ній є інженер Персі Спенсер.
Вже наприкинці другої світової війни було добре відомо, що радіохвилі нагрівають діелектричні матеріали, і використання діелектричного нагрівання в промислових та медичних умовах було досить поширеним. Ідея нагрівання їжі за допомогою радіохвиль також не була новою: Bell Labs, General Electric та RCA вже деякий час працювали над варіаціями цієї технології. Дійсно, на Всесвітній виставці 1933 року в Чикаго компанія Westinghouse продемонструвала 10-кіловатний короткохвильовий радіопередавач, який готував стейки та картоплю між двома металевими пластинами. Але з це було тільки для розваги публіки.
І от у 1945 році з інженером компанії Raytheon Персі Спенсером сталася цікава історія. Компанія Raytheon, виробляла магнетрони – потужні вакуумні трубки, що генерують мікрохвилі і є ключовими компонентами радарних систем, а Спенсер працював у лабораторіі та займався їх налагоджуванням. Одного дня Спенсер працював біля активного радарного пристрою та помітив, що шоколадний батончик у його кишені почав танути.
Цей, здавалося б, незначний інцидент викликав у Спенсера інженерну цікавість. Він припустив, що це сталося через вплив мікрохвиль. Щоб перевірити свою гіпотезу, він провів кілька експериментів. Спочатку він поклав зерна кукурудзи біля магнетрона – і вони швидко перетворилися на попкорн. Потім він спробував яйце, яке, на жаль, вибухнуло, але підтвердило його здогадки про швидкий нагрів продуктів мікрохвилями.
29 березня 1947 року Персі Спенсер подав патентну заявку на "мікрохвильовий процес приготування їжі", а компанія Raytheon почала виробляти перші комерційні мікрохвильові пічки. Патент за номером 2480679 був отриманий 30 серпня 1949р.
Перша мікрохвильова піч "Radarange", була величезною – майже 1,7 метра заввишки, вагою понад 340 кілограмів, і коштувала близько 5000 доларів (що еквівалентно понад 70 000 доларів сьогодні). Через свої розміри та високу ціну, перші "Радаранжі" не призначалися для домашнього використання. Їх купували ресторани, корабельні камбузи та великі військові їдальні, де вони використовувались для швидкого розігріву їжі у великих об'ємах.
Лише у 1955 році компанія Tappan випустила першу побутову мікрохвильову піч. Tappan RL-1 була настінною та коштувала 1295 доларів США (майже 11 000 доларів сьогодні), що зробило її недоступною для більшості людей.
Справжній прорив на ринок побутової техніки стався наприкінці 1960-х років. У 1967 році компанія Amana (яка на той час належала Raytheon) представила першу компактну настільну мікрохвильову піч, яка коштувала близько 495 доларів. Ця модель була значно доступнішою і меншою, що дозволило їй поступово завоювати місце на кухнях по всьому світу.
До середини 1970-х років мікрохвильові печі стали більш поширеними і вже до 1975 року продажі СВЧ-печей в США досягли 1 мільйона штук на рік. На початку 80-х «мікрохвильовка» була вже більш ніж у 50% кухонь США і обійшла за популярністю посудомийну машину.
Сьогодні мікрохвильова піч є невід'ємною частиною сучасного способу життя, пропонуючи швидкість та зручність у приготуванні та розігріву їжі, і є яскравим прикладом того, як випадкове відкриття може кардинально змінити повсякденність.
Персі Спенсер, який не мав формальної освіти, але володів винятковою допитливістю та інженерним хистом, був посмертно включений до Національної зали слави винахідників у 1999 році, що стало визнанням його значного внеску в історію технологій.
STARTUP NEWS