11 липня 1950 року на ринку США з’явився першій телевізор з пультом дистанційного керування. Це був телевізор від компанії Zenith Radio Corporation з пультом "Lazy Bones"
Щоб зрозуміти, наскільки технічно непросто було вирішити питання дистанційного перемикання каналів у телевізорі 50-х років минулого століття, треба знати, що в телевізорах тих років канали перемикалися за допомогою механічного перемикача (селектора каналів) барабанного типу, який являв собою спеціальний пристрій досить великих розмірів.
Це був завершений, екранований блок, що включав у себе підсилювач високої частоти, змішувач, гетеродин та інші радіодеталі. Обертанням барабана забезпечувалося замикання контактних груп і фізичне перемикання котушки індуктивності для кожного каналу.
Для того, щоб перемкнути телевізор на інший канал, потрібно було прикласти певну силу до ручки пружинного механізму перемикача, який обертав барабан по колу і по черзі перемикав канали. Тож основна інженерна складність полягала в тому, щоб змусити важкий механічний перемикач каналів всередині телевізора обертатися самостійно. Саме на цей механізм приводу інженером компанфї Zenith Гілбертом Густафсоном і був отриманий патент US 2,514,350. Це сталося 11 липня 1950 року і збіглося з появою на ринку перших телевізорів із пультом дистанційного керування.
Перший пульт дистанцийного керування телевізором отримав назву "Lazy Bones" (у перекладі — «Ледар») і став справжньою революцією у вітальнях 1950-х років. Це була перша спроба компанії Zenith Radio Corporation звільнити глядача від необхідності щоразу підводитися до телевізора.
На відміну від сучасних бездротових пультів, "Lazy Bones" був з’єднаний з телевізором довгим товстим кабелем довжиною 9м. Це створювало певні незручності: люди часто перечіпалися через дріт, що розтягнувся через усю кімнату. Проте на той час сама можливість перемикати канали, сидячи в кріслі, здавалася магією.
Пульт мав лише дві кнопки (або одну подвійну). При натисканні активувався маленький електродвигун всередині телевізора, який фізично обертав важку ручку перемикання каналів. За допомогою пульта можна було перемикати канали вперед і назад, а також вмикати та вимикати телевізор. На цьому всі зручності закінчувалися. Щоб відрегулювати гучність або яскравість, все одно доводилося вставати з крісла й підходити до телевізора.
Назва пульта "Lazy Bones" була сміливим маркетинговим ходом. Реклама того часу акцентувала на комфорті, називаючи пристрій "чудовим аксесуаром для сучасної людини". У 1950 році такий пульт коштував близько 30 доларів (що з урахуванням інфляції сьогодні становить понад 350 доларів) — це було недешеве задоволення. Крім того "Lazy Bones" не можна було просто принести додому і встромити в будь-який старий телевізор. Він був частиною комплектації конкретних моделей телевізорів Zenith. В телевізорі мав бути вбудований спеціальний електродвигун, який фізично крутив ручку перемикання каналів. Тому пульт постачався разом із телевізором, який був заздалегідь підготовлений до такої роботи.
У 1950 році покупці мали вибір: Або купити преміальну модель телевізора Zenith, який вже мав пульт у комплекті. Або замовити встановлення системи "Lazy Bones" як додаткову функцію при покупці нового телевізора. Це коштувало згадані вище 30 доларів зверху до ціни самого апарата.
Теоретично, якщо у вас уже був телевізор Zenith певної серії, що підтримувала цю функцію, але ви не купили пульт одразу, ви могли докупити його пізніше. Проте це все одно вимагало візиту майстра, який мав під’єднати кабель пульта до спеціального роз’єму всередині корпусу телевізора.
Коли пройшов початковий ажіотаж, споживачі почали скаржитися на пульт. Окрім того, що дріт заважав ходити, він часто ставав причиною падіння самих телевізорів, якщо хтось зачіпав кабель надто сильно.
І все ж таки його купували досить активно. Попри те, що у тогочасному суспільстві фізична активність цінувалася вище за комфорт вже за перший рік було продано десятки тисяч пристроїв. "Lazy Bones" був не просто аксесуаром для нових, дорогих моделей телевізорів Zenith. Це була ознака статусу — можливість показати гостям, що ваш телевізор настільки сучасний, що вміє "сам" крутити ручку перемикання каналів.
Хоча "Lazy Bones" проіснував на ринку недовго, він назавжди змінив культуру споживання контенту, започаткувавши еру "диванного" перегляду ТБ. А в 1956 році був запатентований перший бездротовий дистанційний пульт керуваття телевізором – славетний «Space Command», що працював без батарейок.
Без батарейок!? Як це може бути!? Може! Але це інша історія і тема окремої статті :)
Валерій Пичко для STARTUP NEWS
Технологічне безумство: Найдивніші ґаджети CES 2026, які змусять вас запитати «Навіщо?
Виставка споживчої електроніки (CES) у Лас-Вегасі завжди була місцем, де межа між геніальністю та абсурдом стає дуже тонкою. Але 2026 рік, схоже, вирішив перевершити всі очікування. CES 2026 вкотре доводить — ми живемо в епоху, де «можна зробити» набагато важливіше, ніж «чи варто це робити»...
Kirin - електрична сільничка без солі
Ложка, яка робить їжу солонішою на смак, а "мівіну" смачнійшою вийшла у продаж на ринки Японії. Цікаво, що запуск ложки "Kirin" у виробництво став провісником першої комерціалізації технології, яка свого часу отримала Шнобелевську (Іг-нобелевську) премію.
25 Прогнозів, яким не судилося збутися.
Цікаво оцінювати футурологічні висловлювання лідерів думок минулого часу. Час минув, «майбутнє» вже настало, щось збулося, а щось ні. І що більше часу минуло, то цікавіше оцінювати передбачення. Чиїсь прогнози виявилися пророчими, а хтось проявив свою недалекоглядність. Ось невеличка підбірочка таких «прогнозів», які зараз можуть викликати лише посмішки.
Theranos. Історія грандіозної афери
Исторія про те як за 10 років на особистій харизмі та готовності брехати в очі інвесторам 31-летняя бывшая студентка Стэнфорда побудувала «потьомкінську» медичну стартап-компанію Theranos, яку оцінювали в $9 мільярдів. Ще не так давно історія засновниці компанії Theranos Елізабет Холмс була схожа на казку: інвестори несли їй гроші, а вона обіцяла переворот у медицині. Але у 2022 році засновники стартапу вирушили за ґрати. Що призвело до цього?
Пиво буває різним, або чи може бути пиво міцніше горілки?
На сьогоднішній час чемпіонами з приготування найміцнішого (натурального!) пива на планеті є пивовари-новатори Льюїс-Шанд і Джон Маккензі з Шотландії. У 2013 році вони зварили пиво "Snake Venom" (зміїна отрута), міцністю 67,5%! Зварили і поставили крапку в міжнародних "пивних перегонах".
Сухий алкоголь Palcohol: Амбітна історія гучного провалу.
Американська суха (порошкова) горілка. Чудова інновація. Дозвіл на виробництво - є, ринок - є. Чому ж бізнес-модель «додай води та випий чарочку» не спрацювала? Розбираємося.
Зліт і падіння Kuvee: Урок про інновації та виклики на ринку вина. Стартап Kuvee свого часу привернув значну увагу, обіцяючи революціонізувати споживання вина за допомогою смарт-пляшки. Він провів успішну краудфандингову компанію на Індигого, та залучив 9,8 мільйона доларів інвестицій!
Коли стартап масштабував виробництво, то зрозумів, що товар не продається. Kuvee спіткала невдача. Його історія – це класичний приклад того, як навіть найсміливіші ідеї можуть розбитися об реалії ринку та складність людських звичок.
Дівчата - роботи реалізують Ваші сміливі фантазії. Це не вигадка, це тривожна реальність
Ще не розуміючи психологічний портрет своєї цільової аудиторії, Метт Макмаллен створив компанію Abyss Creations Realbotix, яка стала провідним виробником силіконових дівчат RealDoll в Америці. Тепер він продає від 400 до 500 ляльок щороку за ціною від 4 тисяч доларів за базову модель до 50 тисяч доларів за спецзамовлення.
Літаючі таксі на полі бою: як технології майбутнього змінюють війну
Керівництво Пентагону жаліється, що традиційні оборонні підрядники не можуть постачати нову зброю достатньо швидко або дешево, щоб протистояти сучасним швидкозмінним глобальним загрозам. Тож Пентагон зобов'язався вкласти мільярди доларів у нові технології та опублікував запити на інформацію про гібридні автономні повітряні таксі, також відомі як апарати вертикального зльоту та посадки, або VTOL.
Коли вже створять масовий літаючий автомобіль?
Чому так багато кажуть про створення літаючих автомобілей, а реально літаючого автомобіля на ринку не існує. Тільки прототипи, або експериментальні моделі. Інвестори говорять про ринок вартістю в мільярди і продовжують вкладати гроші в аеромобільні проєкти. Так що ж ми маємо на сьогодні та які реальні перспективи цього бізнесу?