20 липня 1969 року командир екіпажу пілотованого космічного корабля «Аполлон» Ніл Армстронг і пілот Базз Олдрін здійснили успішну посадку спускного модулю на супутник Землі. Першою людиною, яка ступила на Місяць, став Ніл Армстронг.
«Маленький крок для людини, але великий крок для всього людства» - знаменита фраза Ніла Армстронга, яку він виголосив, ступаючи на місячну поверхню, ознаменувала кінець “місячних перегонів” або “місячного суперництва” між США і СРСР.
Країна розвиненого соціалізму зазнала поразки.
Я пам'ятаю той спекотний день у липні 1969 р., коли «дядя в телевізорі» повідомив, що перша людина ступила на поверхню супутника Землі - на Місяць. У його повідомленні не було ні радості, ні захвату, ні захоплення людським генієм. Це можна було зрозуміти. Першою людиною виявився не радянський космонавт, а американський астронавт. У програмі країни, яка в усьому передовому апріорі мала бути першою, стався серйозний збій.
Національна мета, озвучена в 1961 р. президентом США Джоном Кеннеді, про те, що до кінця десятиліття американці висадяться на Місяць, була досягнута. І досягнута вона була без будь-якої прив'язки до національного свята, або «в ознаменування якоїсь річниці чогось там...»
Пряму трансляцію висадки астронавтів на Місяць дивилося понад мільярд телеглядачів. У СРСР був ранній ранок і ніхто заради такої події не збирався проводити трансляцію. Та й потім серію телепередач про перебування астронавтів на Місяці показали, мабуть, у всіх країнах світу, крім СРСР.
Жодного ілюстративного матеріалу про подію ми так і не побачили. Вже потім вийшов журнал «Америка» (вартістю 50 коп), присвячений космічній програмі «Аполлон» зі знімками астронавтів на Місяці. Він відразу став великою рідкістю. Мій батько, маючи потрібні зв'язки у Зовнішторзі, роздобув цей журнал на вихідні. Я зміг перезняти ілюстрації «Зенітом» і вже в понеділок прийшов до школи з пачкою великих «американських» фотографій. Респект і повага забезпечені були надовго!
Астронавти Ніл Армстронг і Базз Олдрін залишалися на поверхні Місяця протягом 21 години 36 хвилин і 21 секунди. Увесь цей час пілот командного модуля Майкл Коллінз очікував на них на навколомісячній орбіті.
21 липня Ніл Армстронг і Базз Олдрін здійснили один вихід на місячну поверхню, який тривав 2 години 31 хвилину 40 секунд.
Ось невеличкий фоторепортаж про події 50-річної давнини, які й зараз здаються неймовірними...
Ну і фотографії двох людей, без яких подорож на Місяць не змогла б відбутися. Це головний конструктор ракети-носія Сатурн-5 Вернер фон Браун і головний конструктор спускного місячного модуля Томас Келлі.
Запуск «Аполлона-11» став кульмінацією одного з найскладніших і найдорожчих космічних проєктів в історії людства. Близько 400 тисяч людей працювало над тим, щоб висадити астронавтів на поверхню Місяця. Тільки прямі витрати на американську місячну програму склали 25 мільярдів доларів (за цінами 60-х років минулого століття).
Для тих, хто цікавиться подробицями місячних експедицій програми Аполлон рекомендую відвідати сайт NASA та ознайомитися з польотними журналами експедицій https://history.nasa.gov/alsj/main.html
Валерій Пичко для STARTUP NEWS
Центр керування польотами місії «Аполлон» став музеєм. Зараз у центрі NASA розташовані одразу два центри керування польотами. Один - «робочий», в якому проходить напружена космічна робота, а другий - відновлений Центр керування польотами місії «Аполлон». Його реставрація була приурочена до п'ятдесятиріччя висадки людини на Місяць, причому, це не просто музейна інсталяція - це «справжній» ЦУП програми Аполлон зі старими терміналами, телефонами і повітряною поштою.
20 квітня 1972 р. у високогірному районі Місяця, на плато Кейлі, на північ від кратера Декарт, здійснив посадку спусковий модуль космічного корабля «Аполлон-16» з астронавтами на борту.
Це була вже п'ята висадка людей на Місяць у рамках американської програми «Аполлон» і п'яте клацання по носі радянським космічним програмам.