14 травня 1973 року США запустили Skylab — першу орбітальну станцію, яка використовувалася дуже тривалий час і прийняла кілька експедицій (з тривалим проживанням екіпажів). Це вперше дозволило проводити довготривалі наукові дослідження за межами Землі.
Задля справедливості слід зазначити, що радянська орбітальна лабораторія «Салют-1» була запущена раніше, у квітні 1971року, але її відвідав тільки один екипаж - «Союз-11», що трагічно загинув під час повернення на Землю. Після цього подальші польоти на «Салют-1» були припинені, а саму станцію затопили в Тихому океані в жовтні 1971 року.
Skylab була першою орбітальною станцією, що прийняла кілька експедицій і єдиною виключно американською станцією. Вона стала символом переходу NASA від "місячних перегонів" до тривалого проживання та наукової роботи в космосі. Її герметичний об'єм понад 350 м³ не мав аналогів аж до завершення будівництва першої модульної космічної станції «Мир» у 1996 році. А центральна орбітальна майстерня, об'ємом 270 м³ поки тримає рекорд ( найбільший модуль на МКС – японський модуль «Кібо» має об'єм 150 м³). Величезний внутрішній об’єм станції надавав астронавтам практично необмежену свободу пересування. На станції був душ і туалет, а кожен астронавт мав у своєму розпорядженні невеликий окремий відсік-каюту, де було спальне місце та шухляда для особистих речей.
NASA ще у серпні 1965 року створила Програму використання напрацювань та обладнання програми «Аполлон» (Apollo Applications Program - AAP). Завдяки цій програмі і з’явився проєкт Skylab. Коли польоти на Місяць почали скорочувати, у NASA залишилося кілька надпотужних ракет Saturn V та кораблів «Аполлон». Замість того, щоб просто списати їх, інженери вирішили перетворити третій ступінь ракети (S-IVB) на житловий модуль. Внутрішні баки для палива переобладнали під каюти, лабораторії та склади.
Цілями космічної станції було збагатити наші наукові знання про Землю, Сонце, зірки та космічний простір; вивчити вплив невагомості на живі організми, включаючи людину; вивчити вплив обробки та виробництва матеріалів з використанням відсутності гравітації; та проводити спостереження за ресурсами Землі. 3 різні екіпажі «Скайлабу» з 3 осіб провели на орбіті Землі до 84 днів.
Запуск станції відбувся 14 травня 1973 року і ледь не став катастрофою. Через 63 секунди після старту через аеродинамічні навантаження відірвався протиметеоритний екран. Він потягнув за собою одну з двох основних сонячних панелей, а другу заклинило. У результаті Скайлаб опинилася на орбіті майже без енергії та з критично високою температурою всередині (до 52°C), оскільки без електрики та екрана корпус почав перегріватися на сонці.
Тож перша команда астронавтів фактично стала "космічними ремонтниками". Вони пробули на станції 28 діб, встановили теплозахисну «парасольку» та розгорнули заклинену сонячну панель.
Скайлаб була справжньою лабораторією де були проведені експерименти з плавлення металів та вирощування кристалів у невагомості, та ряд медичних досліджень. За допомогою обсерваторії Apollo Telescope Mount було зроблено тисячі знімків Сонця у рентгенівському спектрі.
Загалом до робіт з обслуговування станції після запуску було залучено до 23 тис. працівників усіх спеціальностей у періоди пікового навантаження, що припали на середину 1973 року. (У міру зменшення обсягу робіт кількість залученої робочої сили планомірно скорочувалася до 3 тис. осіб наприкінці 1974 року.)
Спочатку планувалося, що станція протримається на орбіті до 1980-х років, поки її не відвідає новий корабель Space Shuttle, щоб підняти орбіту. Однак через високу сонячну активність атмосфера Землі "роздулася", посиливши тертя. Скайлаб почала знижуватися швидше, ніж очікували.
У 1979 році станція увійшла в щільні шари атмосфери і почала падати. Більша частина конструкції згоріла, але великі уламки впали в Індійський океан та на малозаселені райони Західної Австралії.
На жаль не всі плани NASA щодо роботи станції втілилися, але космічна станція Скайлаб довела, що люди можуть жити і працювати в космосі місяцями, заклавши фундамент для створення МКС.
Цікавий факт: Містечко Есперанс в Австралії оштрафувало NASA на 400 доларів за "засмічення території". Штраф був сплачений лише через 30 років американським радіоведучим, який зібрав гроші зі своїх слухачів.
STARTUP NEWS
New Shepard відправився у «відпустку»
Компанія Blue Origin призупинила польоти багаторазової системи New Shepard мінімум на два роки. Навіщо призупиняти надійний та успішний проєкт і що задумав Безос?
APOLLO-11. "Маленький крок для людини, але великий крок для всього людства..."
20 липня 1969 року командир екіпажу пілотованого космічного корабля «Аполлон» Ніл Армстронг і пілот Базз Олдрін здійснили успішну посадку спускного модулю на супутник Землі. Першою людиною, яка ступила на Місяць, став Ніл Армстронг.
APOLLO - 16. Місія здійсненна!
20 квітня 1972 р. у високогірному районі Місяця, на плато Кейлі, на північ від кратера Декарт, здійснив посадку спусковий модуль космічного корабля «Аполлон-16» з астронавтами на борту.
Це була вже п'ята висадка людей на Місяць у рамках американської програми «Аполлон» і п'яте клацання по носі радянським космічним програмам.
Центр керування польотами місії «Аполлон» став музеєм. Зараз у центрі NASA розташовані одразу два центри керування польотами. Один - «робочий», в якому проходить напружена космічна робота, а другий - відновлений Центр керування польотами місії «Аполлон». Його реставрація була приурочена до п'ятдесятиріччя висадки людини на Місяць, причому, це не просто музейна інсталяція - це «справжній» ЦУП програми Аполлон зі старими терміналами, телефонами і повітряною поштою.
Відпустка в космічному отелі. Orion Span - історія провалу
Якби Вам випала нагода провести відпустку в космосі, то що б Ви обрали: двотижневе проживання у скромному готелі на навколоземній орбіті чи тижневу подорож до Місяця (без посадки)? Може вибрати політ до Місяця, щоб відчути себе справжнім підкорювачем космосу? :)
Джефф Безос презентував концепт місячного модуля з 3D-друкованим двигуном
Пілотований посадковий модуль Blue Moon Mark 2, що створюється Blue Origin у межах контракту NASA, призначений для доставки астронавтів з місячної орбіти на поверхню Місяця і назад. Він розрахований на екіпаж до чотирьох осіб і підтримує тривале перебування на поверхні Місяця. Конструкція передбачає простору герметичну кабіну, системи життєзабезпечення, шлюз для виходів на поверхню та можливість інтеграції наукового обладнання.
Перша в історії посадка на комету
12 ноября 2014 года посадочный модуль Philae lander космического аппарата Rosetta (разработка Европейского космического агентства) успешно сел на поверхность ядра кометы 67Р Чурюмова – Герасименко. Это была первая посадка космического аппарата на поверхность ядра кометы за всю историю космонавтики.
Літаючі таксі на полі бою: як технології майбутнього змінюють війну
Керівництво Пентагону жаліється, що традиційні оборонні підрядники не можуть постачати нову зброю достатньо швидко або дешево, щоб протистояти сучасним швидкозмінним глобальним загрозам. Тож Пентагон зобов'язався вкласти мільярди доларів у нові технології та опублікував запити на інформацію про гібридні автономні повітряні таксі, також відомі як апарати вертикального зльоту та посадки, або VTOL.
Коли вже створять масовий літаючий автомобіль?
Чому так багато кажуть про створення літаючих автомобілей, а реально літаючого автомобіля на ринку не існує. Тільки прототипи, або експериментальні моделі. Інвестори говорять про ринок вартістю в мільярди і продовжують вкладати гроші в аеромобільні проєкти. Так що ж ми маємо на сьогодні та які реальні перспективи цього бізнесу?