· 

Hyperweeder та інші роботи - фермери


Вимоги до засобів захисту рослин постійно посилюються, а бур'яни стають дедалі стійкішими до гербіцидів. Фермери шукають альтернативні форми боротьби з ними, але прополка була і залишається найбільш екологічним методом боротьби з бур'янами. Єдиний недолік такого методу очевидний - трудомісткість.

 

Група британських вчених (не смійтеся :) під керуванням Саймона Блекмора вирішила використовувати для прополки грядок роботів.

 

 

Професор Саймон Блекмор - голова департаменту сільськогосподарської робототехніки Національного центру точного землеробства Великої Британії. Саме він вважає, що прополку можна і потрібно доручати роботам.

Уже сьогодні розроблено точні датчики та інструменти, які можуть визначати ґрунтові та водні умови, наявність шкідників і хвороб, розташування бур'янів і корисних рослин, а також визначати показники росту посівних культур.

 

Роботи зможуть активно покращувати умови вирощування культур, наприклад, видаляючи бур'яни.

 

Національний центр точного землеробства Британії розташований в Університеті Гарпера Адамса. Вчені займаються розробкою нових технологій на основі штучного інтелекту. Зокрема, робототизованим лазерним прополюванням рослин.

 

Дослідницька група Саймона Блекмора в партнерстві з Манчестерським університетом і компаніями Syngenta і G's Fresh розробили прототип сільськогосподарського робота під назвою Hyperweeder.

 

Для боротьби з бур'янами Hyperweeder може використовувати мікролазерну прополку або мікрокрапельне запилення неселективними гербіцидами. Ця технологічна платформа застосовна до всіх бур'янів і дозволяє ідентифікувати всі типи культур. 

 

Розроблений прототип кріпиться до задньої частини трактора. Але в перспективі це буде автономний самохідний робот, що працює без операторів.

Спочатку робот виявляє бур'яни серед корисних культур. Для цього він обладнаний спеціальними датчиками. Потім він розпізнає їх за допомогою спеціального програмного забезпечення. Програма дає змогу ідентифікувати до 26 видів бур'янів. Робот оцінює їхню форму, щоб визначити, де розташована меристема - та частина рослин, яка забезпечує безперервне наростання маси. Потім робот видаляє бур'ян за допомогою мікролазера, нагріваючи ці меристеми до 95 градусів. Все відбувається в режимі реального часу.

 

Друга версія робота Hyperweeder для знищення бур'янів використовує прицільно-точкове розпилення гербіцидів - гербіцид вноситься саме в ті зони, де це необхідно.

 

Розробники кажуть, що роботи можуть вносити точні дозування гербіцидів безпосередньо на бур'яни в певні зони. Це може повністю унеможливити надлишкове використання гербіциду і скоротити їхнє застосування більш ніж на 95%. Таким чином, фермери знизять не тільки витрати на гербіциди, а й негативний вплив на навколишнє середовище.

 

Нові інноваційні методи обробки полів дадуть змогу вирощувати більшу кількість продуктів харчування на одиниці площі з меншими витратами енергії та гербіцидів.

 

Є ще одна проблема, яку Hyperweeder може вирішити - ущільнення ґрунту важкими тракторами. Розробники вважають, що до 90% енергії, яка йде на культивування сільськогосподарських полів, спрямовано на відновлення шкоди, завданої великими машинами в попередні роки. А це дороговартісний захід і з фінансової, і з екологічної точок зору.

 

Роботизовані ж системи точного землеробства можуть зробити оранку непотрібною. Якщо ці роботи будуть досить дешевими для оренди та експлуатації, то фермери можуть домогтися ще більшої економії витрат.

 

Знадобиться чимало часу, щоб сільськогосподарські роботи стали масовими, доступними і широко використовувалися в сільському господарстві. І ще до кінця не ясно, чи зможуть такі рішення призвести до значного підвищення врожайності при зниженні витрат. Поки що проходять випробування. Але якщо Hyperweeder доведе на випробуваннях свою спроможність, то це значно скоротить кількість отрутохімікатів у полях і прискорить процес впровадження робототехніки в агросферу.

 

Справедливості заради треба зазначити, що розробкою подібних сільськогосподарських роботів займаються не тільки в Британії. Так, наприклад, у 2018 році Китай запустив семирічну програму розвитку «автономного сільського господарства», яка заснована на роботизації сільськогосподарських процесів.

 

Фермери Австралії, які займаються вирощуванням органічних томатів, можуть отримати від провінції грант у розмірі 250 000 доларів США для впровадження у себе роботизованих пристроїв прополки.

 

Французька компанія Naio Technologies випускає «смарт-мотику» на коліщатках.

 

Маленький робо-трактор зі смішною назвою «Oz» коштує близько 33 000 доларів і може обробити 100 метрову грядку менш ніж за п'ять хвилин. «Oz» регулюється під ширину грядок, може управлятися дистанційно за допомогою мобільного застосунку й оснащений супутниковою навігаційною системою RTK (як у новітніх тракторів John Deere). Він навіть «розмовляє» з мобільним телефоном фермера і надсилає текстові повідомлення, коли він закінчує роботу або стикається з перешкодою.

 

Займаються розробкою сільськогосподарських роботів і на материковій частині Європи.

 

Робот BoniRob компанії Bosch вміє відрізняти бур'яни від культурних рослин і знищувати бур'яни механічно. Він також може складати карту з координатами кожної посадженої та вирваної рослини.

 

Швейцарський стартап ecoRobotix проводить ходові випробування автоматизованого культиватора на сонячній батареї. У виробництво цього робота компанія CapAgro інвестувала близько $11 млн.

 

Робот має 4 ноги і стільницю - сонячну батарею. Він оснащений відеокамерою для пошуку бур'янів і датчиками GPS для навігації. За допомогою маніпуляторів робот обробляє знайдені бур'яни невеликою кількістю пестициду. За день робот може обробити до 3Га землі.

 

На знімку прототип ecoRobotix під час випробувань на полі цукрових буряків поблизу Бавуа.

 

Валерій Пичко для STARTUP NEWS