Про те, що з усіх запущених стартап-проєктів виживає дуже мало, знає кожен інноваційний підприємець. Але він сподівається потрапити саме в той малий відсоток стартапів, які досягають успіху. А що таке успішний стартап? У кожного підприємця з цього приводу свої міркування. Все залежить від того, що підприємець розуміє під словом «стартап» і наскільки у нього амбітні та далекосяжні плани. Комусь достатньо стабільного доходу, який веде до фінансової незалежності, а хтось хоче потрапити на обкладинку журналу ФОРБС. Ну і вже точно ніхто не хоче потрапити на сайт Інтерполу в розділ «Розшукуються».
Але статистика невблаганна - ймовірність того, що свій перший стартап підприємець поховає, дуже велика. Тому в стартап треба вкладати гроші і холодний розрахунок, а не серце і душу, щоб не сумувати потім за «передчасно відійшовшего», а просто весело поховати бізнес, що не відбувся, зробити висновки, врахувати помилки і швидко почати новий проект.
Майже всі стартапи будуються на тому, що подобається засновникам. Але у стартапах гроші роблять не на своїх, а на чужих бажаннях. І вчитися стартапери намагаються, за можливості, на чужих помилках. Так от, всі гіпотези своїх бізнес-моделей краще за все перевіряти теж на чужих грошах. Тому треба зрозуміти, у кого їх знайти і як їх залучити.
Становище підприємця у стартапі на ранній стадії пов'язане з логічним глухим кутом: щоб залучити фінансові ресурси, треба показати, що у вашого проєкту є певний потенціал, який, як мінімум, покриє ризики інвестора. Але щоб це показати, потрібні фінансові ресурси. Вирішити цю проблему не так просто. Як кажуть у Кремнієвій долині, «Гарна ідея без фінансування - це ілюзія», а своїх фінансів зазвачай не вистачає.
Втім, не так багато «чужих» готові фінансувати те, що, швидше за все, «не вистрілить» - як не перевіряй, як не чисти ствол, як не перезаряджай.
Фаундери ніяк не можуть змиритися з тим, що запуск будь-якого стартапу завжди пов'язаний з ризиком, якою б надійною його ідея не здавалася спочатку. В результаті на виході все одно буде 50% ймовірність успіху. Тобто або «ТАК», або «НІ». Ну а на тлі цього дуже дивує бажання молодих підприємців зайнятися тим, що точно не принесе доходу, а принесе тільки геморой у вигляді валізи без ручки, яку і нести незручно, і викинути шкода. Навіщо ж засновники будь-якими силами намагаються витягнути і утримати на поверхні якийсь дрібний бізнес, в якому не можна заробити великих грошей. Заради чого тоді брати на себе всі ці ризики і проблеми?
Цікаво, що на щорічний конкурс стартапів Sikorsky Challenge постійно подається величезна кількість інноваційних проєктів, які, за великим рахунком, стартапами не є. Я, як член експертної ради не проти того, що хлопці підготують пітчдек і виступлять на конкурсі. Це корисний досвід і нові скілзи. Але ось що цікаво. Стартапери «від науки» (особливо з університетів) приділяють багато уваги технічній реалізації свого проєкту і дуже мало уваги його комерціалізації. Але який сенс від того, що TRL проекту 8-9, якщо у засновника немає навіть уявлення про те, кому і як все це продати.
Коли я запитую: «А ви впевнені в комерційній привабливості того, що ви пропонуєте?», у відповідь чую, звичайно, «ми над цим працюємо на кафедрі» або «це моя кандидатська дисертація». Я не кажу, що ті наукові розробки, якими займаються в університетах, не потрібні. Навпаки. Але наука — це не про гроші. А стартапи - це про гроші. Тому треба думати не тільки про наукову, а й комерційну перспективність ідеї. Про практичне застосування того, над чим працюєш. А у наших інноваторів присутня певна приземленість. У них відсутня здатність ризикувати. Вони не розраховують заробляти на своїй ідеї мільйони. Це солдати, які не хочуть стати генералами.
Стартап-компанія - це в першу чергу можливість заробити величезні гроші, ВЕЛИЧЕЗНІ. Якщо ти вирішив зайнятися інноваційним підприємництвом не заради «вбити вільний час», а заради заробити і бачиш, що твоя «інноваційна ідея» не про це - кидай все нафіг і зроби нову спробу з новою ідеєю.
Відомий американський бізнес-ангел і підприємець Джейсон Калаканіс якось написав у Твіттері: «Більшість моїх починань повністю провалювалася, але кожне четверте злітало... а це означає, що я недостатньо ризикував. Інакше мало б провалюватися 9 проєктів з 10».
Тож не переживай, що твій перший, або другий, а може і третій проєкт ніяк не може злетіти. Швидше кидай його нафіг, щоб встигнути швидше запустити ще 7 таких же невдалих проєктів. І тоді у тебе нарешті з'явиться реальний шанс заробити величезні гроші.
Ризикувати треба по-крупному, а це не означає «знайти у когось великі гроші на маленьку ідею з надією, що вона злетить». У світі стартапів все навпаки. Ризикнути по-крупному - це зуміти стартувати з великою ідеєю на маленьких грошахі. Ну а знайти маленькі гроші - не така вже й велика проблема. Так що справа залишається тільки за великою ідеєю. А великих ідей у наших інноваторів - хоч греблю гати!
Валерій Пичко для STARTUP NEWS
P. S. Якщо ви не знаєте, як продати те, що ви робите, почитайте мою книгу «КАТЕХИЗА СТАРТАПУ». Ця книга дасть відповіді на багато питань та допоможе уникнути помилок. Крім того, вона допоможе змінити свідомість і перевести спосіб мислення на нові рейки.