· 

Труна як витвір мистецтва - бізнес африканських трунарів


Африканські «дерев'яних справ майстри» відомі в усьому світі. Сувенірна продукція, що сягає корінням у народну творчість і міфологію країн Африки, відома в усьому світі та користується незмінним попитом. Але найбільше, мабуть, дивує один з інноваційних арт-проектів теслярів із Гани (Західна Африка), які досягли найвищої художньої майстерності у виготовленні... трун.

 

«Народний стартап» трунарів з регіону Велика Акра (Greater Accra) вельми незвичайний. Річ у тім, що тут не прийнято ховати співвітчизників у звичайних трунах. Труна має відображати спосіб життя, особливості характеру, або професію покійного.

 

Скажімо, якщо подруга, яка пішла з життя, була свинаркою - отримайте труну у вигляді свині. Якщо померлий фермер був птахівником, то труна у нього буде у формі якоїсь свійської птиці, ну а якщо покійний фанатів від сигар, то, ясна річ, отримаєте труну у вигляді сигари. Я вже не кажу про пілотів, або рибалок - тут і фантазії великої не треба :) 

А ще жителі Гани вірять у те, що небіжчики не просто залишають наш світ. Вони вирушають до нового, кращого життя, і тому не варто плакати, а треба радіти. Тут я з ними згоден. Адже ми сумуємо не тому, що наші близькі йдуть в інший, можливо, кращий світ, ми сумуємо про те, що самі залишаємося в цьому світі без них...

 

Цікаво, що традиція ховати покійних у таких незвичних трунах була перенесена на християнське населення Гани (а в країні 75% населення - християни) не так давно. Приблизно до 1950 р., коли країна ще називалася Золотим Берегом і була колонією Британії, в таких трунах ховали тільки місцевих вождів і жерців. З початку 60-років трунних справ майстри вирішили, як кажуть стартапери, зробити у своїй бізнес-моделі «півот» (поворот) і масштабувати бізнес на всю країну. Рішення було правильним, бо всяка душа тягнеться до прекрасного. У результаті креативна гробова творчість стала невід'ємною частиною місцевої похоронної культури.

 

Ці барвисті об'єкти, які язик не повертається назвати трунами, вперше були продемонстровані в Європі на виставці «Les Magiciens de la terre» (Чарівники Землі) в Державному музеї сучасного мистецтва (Musée National d'Art Moderne) в Парижі 1989 року.

 

Сім трун відомих у Гані майстрів Кейна Квея (Kane Kwei) і Паа Джо (Paa Joe) викликали фурор. Відтоді «художні труни» ганських майстрів Еріка Аджетей Ананга (онука Кейна Квея), Паа Джо, Даніеля Менса, Куджо Аффіті та інших експонувалися в багатьох міжнародних мистецьких музеях і галереях по всьому світу.

 

Нині такі мистецькі вироби виготовляються тільки на замовлення. Майстер може працювати один, а може залучати своїх учнів у підмайстри. У цьому випадку художніх справ трунар може виконати кілька замовлень одночасно. 

Труни, як правило, виготовляється з деревини місцевого дерева «вава». Але ті вироби, які робляться для музеїв, або виставкових галерей будуються з червоного дерева, або іншої високоякісної та цінної деревини листяних порід. Роблять їх вручну, без застосування електроінструментів, тож термін виготовлення однієї труни становить від двох до шести тижнів - залежно від складності конструкції та навичок теслі. Якщо робота термінова - залучаються кілька майстрів.

 

Останній етап технологічного процесу - фарбування. І це дуже відповідальний і непростий етап. Художній розпис займає пару днів і виконується місцевими художниками, вже добре відомими на західному арт-ринку. Зазвичай художник разом із теслею обирає колірне і художнє рішення фінального розпису готового виробу.

 

Дуже цікавий факт. До 1989 року «африканський стартап» мало кого цікавив за межами Африки. Але після демонстрації «продукту» в Паризькому Музеї Сучасного Мистецтва у нього почала з'являтися європейська «цільова аудиторія». Щоб не проґавити потенційних клієнтів, відома британська компанія Vic Fearn & Company Ltd, що спеціалізується на виготовленні трун з 1860 року, перевезла з колишньої колонії кількох тямущих теслярів і відкрила підрозділ у Ноттінгемі під назвою Crazy Coffins («Божевільні труни»). 

 

Вартість виробу за індивідуальним замовленням (а інших, власне, і не буває) від 3000 до 7000 доларів. Попит є, бо вироби виконані з традиційно високою англійською якістю, як люблять леді та джентльмени :) 

 

Як на мене, так дуже непоганий «арт-стартап» придумали трунарі з Гани. Якби його можна було масштабувати на Росію, наприклад, то найпопулярнішою народною труною там стала б труна у формі пляшки :)

 

 

Валерий Пичко для STARTUP NEWS