5 травня 2000 року комп'ютери на нашій планеті вразила "любовна лихоманка".
Комп'ютерний вірус "I love you", що потрапив пізніше до книги рекордів Гіннеса, почав переможну ходу комп'ютерними мережами.
На початку травня 2000 року кількість зізнань у коханні щонайменше в 3 рази перевищила середньостатистичні показники. Освідчувалися в коханні всі - від секретарок до парламентаріїв і міністрів, причому наполегливо і без розбору. Зізнавалися всім, кому вони могли це зробити.
Почалася ця нищівна любов 4 травня 2000 року, коли один із користувачів (імовірно студент) розіслав свій новий вірус-черв'як у мережі Інтернет.
Подальше поширення хробака йшло фантастично швидко через "віялову розсилку" - він відправляв свої копії за всіма адресами електронної пошти з адресної книги Outlook. У результаті поширення заражених листів мало вибуховий ефект, який можна порівняти з ядерною ланцюговою реакцією.
Припустимо, в адресній книзі сервера приблизно 300 адрес, у компанії працює 50 осіб, і приблизно 20% персоналу не розуміють, що запускати файли з вкладень не можна. Якщо в таку компанію потрапляє лист із вірусом, то від компанії йде приблизно 0.20*50*300 = 3000 заражених листів.
Першими від вірусу Love.Letter постраждали країни Азії, оскільки вірус був випущений на свободу на Філіппінах. Потім він прийшов у Західну Європу, з Європи в Америку і вже з Америки на пострадянський простір. За оцінками різних компаній, ураження зазнала величезна кількість комп'ютерних мереж (від 30% до 80% залежно від країни). Кількість заражених комп'ютерів на третій день навали хробака оцінювалася вже в 3 мільйони. Залишається тільки порадіти, що у нас на той час мережа Інтернет була не так розвинена, як у "цивілізованих країнах".
Найбільшого удару було завдано видавництвам і засобам масової інформації, включно з радіостанціями, журналами, рекламними агентствами і, зокрема, тим із них, хто володів великими архівами графічних і музичних файлів. Це пов'язано з тим, що "I Love You" видаляв певні типи файлів. І апгрейд антивірусної бази даних давав змогу видалити вірус, але не міг зупинити процес його руйнівної дії, що вже почався.
Є дані, що поштові повідомлення з "I Love You" було отримано в Пентагоні, Федеральному резервному Банку, Міністерстві оборони США; ФБР розпочало розслідування причин і джерел поширення вірусу. Вже за одну добу тільки в Північній Америці збитки склали близько мільярда доларів США. Пізніше збитки в США було оцінено в 10 мільярдів доларів.
Після навали "любовного хробака" почався черговий виток ажіотажного придбання антивірусних програм. Але не тільки компанії з розробки антивірусного ПЗ заробили на епідемії. Через 19 років, у травні 2019 р. китайський художник Гуо О Донг примудрився продати свій старенький ноутбук, заражений вірусом "I Love You" і ще п'ятьма комп'ютерними вірусами, за 1,3 млн доларів, представивши його як арт-об'єкт під назвою "Сталість хаосу" (The Persistence of Chaos). Тож, як то кажуть, не знаєш, де знайдеш, а де загубиш! :)
Здоров'я Вам і Вашим комп'ютерам!
STARTUP NEWS
Наприкінці травня 2019 року китайський художник Гуо О Донг (Guo O Dong) продав на аукціоні старий ноутбук з Windows XP, заражений шістьма «найнебезпечнішими вірусами у світі» за 1,3 мільйона доларів! Гуо О Донг зазначив, що покупець платить величезні гроші не за старий девайс, а за арт - об'єкт під назвою «Сталість хаосу» (The Persistence of Chaos).
Вірус Мелісса - родоначальник шкідливих програм для швидкого поширення. Як починалася епідемія.
26 березня 1999 року почалася епідемія комп'ютерного вірусу Мелісса. Вона призвела до катастрофічних наслідків. За кілька годин було заражено понад мільйон комп'ютерів по всьому світу, а збитки, завдані економіці, перевищили 80 млн доларів.
«Чорнобиль». Початок комп'ютерної пандемії Win.CIH
Ранок 26 квітня 1999 року для деяких власників комп'ютерів виявився геть нерадісним: під час увімкнення вони побачили повідомлення, що на диску немає операційної системи. Іншим пощастило менше: вони взагалі не отримували жодних повідомлень, бо материнська плата їхнього комп'ютера перестала працювати. Невідомий вірус стер вміст перших секторів жорсткого диска і перезаписав нулями вміст мікросхеми BIOS, у якій записана програма початкового завантаження.
11 листопада 1983 року з'явився перший прототип комп'ютерного вірусу
11 листопада 1983 року американський аспірант факультету програмування університету Південної Каліфорнії Фред Коен склав програму, яка демонструвала можливість зараження комп'ютера зі швидкістю розмноження вірусу від 5 хвилин до 1 години. Наступного року Коен написав роботу, в якій не тільки передбачив небезпеку поширення вірусів комп'ютерними мережами, а й розповів про можливість створення спеціальних антивірусних програм. До речі, Коен є автором терміна «комп'ютерний вірус».