26.06.1861 професор флорентійського університету абат Джованні Казеллі отримав італійській патент № 2532 на винайдений ним апарат для передавання зображень телеграфними дротами. Свій пристрій винахідник назвав «Пантелеграф» і це був перший в світі комерційно успішний прообраз факсимільного апарату.
Таким затребуваним офісним пристроєм, як сканер або ксерокопіювальний апарат сьогодні не здивуєш нікого. Я не кажу вже про факсимільні апарати, які тихо і спокійно передали свої функції електронній пошті і вже стали не настільки затребувані, як раніше. Але колись передача зображення дротами була схожа на шаманство.
Про час появи перших факсимільних апаратів достеменно невідомо. Вважається, що перший електричний телеграфний апарат, який був здатний передавати зображення, придумав і запатентував у 1843 р. шотландський годинникар і винахідник Александр Бейн (12.10.1811 - 2.01.1877).
Звичайно, придумати корисний девайс - це добре, але мало його придумати, винахід треба монетизувати. А ось із цим у Бейна якось не склалося. Тому пальму першості можна спокійно передати абату Казеллі, який зміг не тільки сконструювати факсимільний апарат, а й просунути його комерційне використання.
Історія ця почалася 1855 року, коли професор флорентійського університету абат Джованні Казеллі (1815 - 1891) продемонстрував у Флоренції винайдений ним апарат для передавання зображень телеграфними дротами. Використовуючи напрацювання Александра Бейна, а також за сприяння відомого французького конструктора Густава Фромана, винахідник зміг довести «Пантелеграф» (а саме так Казеллі назвав своє дітище) до досконалості.
Конструктивно пантелеграф являв собою електромеханічний пристрій із маятниковим приводом.
Під час передачі зображення контактний стрижень передавального апарата построково здійснював зондування цього зображення, нанесеного на тонку олов'яну фольгу ізолювальним чорнилом. Зустрічаючи ізолюючу перешкоду - знаки або зображення, електричний сигнал приводив у дію спеціальне перо на приймальній станції, яке повторювало передане зображення на аркуші хімічно обробленого паперу. Застосовуючи столики різних розмірів, різні довжини ходу пір'я на приймальній і передавальній станціях, можна було отримати під час передачі різні розміри малюнків. Було навіть розроблено технологію, яка давала змогу відтворювати на відстані три або чотири кольори для отримання кольорового малюнка. Виходить, що майже 150 років тому вже існував кольоровий факс-апарат!
26.06.1861 На свій пристрій Казеллі отримав італійській патент
№ 2532, а у лютому 1863р американський патент US 37563.
У 1863р пантелеграф почав працювати на лінії Лондон-Ліверпуль, а у 1865 була офіційно відкрита французька телеавтографічна служба. Спочатку вона запрацювала на лінії Париж-Ліон, потім Париж-Гавр, а через кілька років її використання було поширено також на лінію Ліон-Марсель.
Незважаючи на те, що тарифи на передачу зображень були доволі великими, технічна новинка так вразила Європу, що навіть у консервативній Росії був закуплений пантелеграф для зв’язку
Санкт-Петербурга з російськими імператорськими резиденціями. Планувалося придбати принаймні 20 таких апаратів для забезпечення факсимільного зв'язку на східних напрямках. Це дозволяло б оперативно передавати депеші східними (наприклад, китайською) мовами. Доречі у Китай Казеллі теж продав декілька девайсів, а коштував такий «факсик», між іншим, 100 000 франків.
Нажаль до наших часів зберігся всього один екземпляр пантелеграфа. Сьогодні він знаходиться у Неаполі в технічному інституті "GB della Porta", а точна копія в Римі, в Залі наукових записів Національної дослідницької ради. Крім того репліку знаменитого апарату можна побачити в Міланському Музеї Науки і Техніки.
Нажаль винахід Казеллі, незважаючи на його оригінальність і інноваційність не міг серйозно конкурувати з простими, недорогими і швидкодіючими апаратами Морзе. Як казав Остап Бендер, «телеграф усюди понатикав свої стовпи з дротами...» і пантелеграф поступився місцем дешевшим засобам комунікацій.
Сучасні технології сканування зображень стали розвиватися лише після винаходу фотоприймальних датчиків. Так, 1906 року вперше було продемонстровано в дії принципово новий (на ті часи) спосіб сканування зображень.
Німецький математик і винахідник Артур Корн (Arthur Korn 1870-1945) сконструював пристрій для передавання зображення на відстань телеграфними дротами. Пристрій було названо фототелеграфом, і як скануючий елемент у ньому використовувався світловий промінь. Скановане зображення кріпилося на прозорому обертовому барабані, промінь світла проходив крізь зображення і потрапляв на селеновий приймач. Цей спосіб сканування виявився настільки прогресивним, що досі використовується в барабанних сканерах. А конструкція фототелеграфа стала стандартом на десятки років і заклала основу, завдяки якій Associated Press створив сервіс оперативного розсилання новинних фотографій по всьому світу.
Тепер уже ніхто не замислюється над тим, як влаштований сканер, або ксерокопіювальний апарат. А навіщо про це думати? Працює собі і все...
Валерій Пичко для STARTUP NEWS
P. S. А чи знаєте ви, що 11 відсотків поломок ксерокопіювальних апаратів у США та Європі відбуваються після того, як люди сідають на нього, щоб зробити відбиток власної дупи? І роблять це переважно дівчата :) Але це я так... До слова... :)
