29 квітня народилася людина, якій належить найбільший винахід людства за останні 200 років (за підсумками опитування громадської думки у Великій Британії). Людину цю звати Карл фон Дрез, а її знаменитий винахід - це велосипед.
Дивно влаштована людина. Варто одному придумати, винайти або сконструювати щось корисне, як інший одразу ж починає думати, як цей винахід можна використовувати у військових цілях. Тому зовсім не дивно, що і велосипед також неодноразово намагалися пристосувати для військових цілей.
Для початку - маленька історична довідка.
Усі люди старшого покоління (тобто, ті, хто навчалися в радянських школах, а після закінчення навчання вливалися в стрункі лави будівничих комунізму) знають, що «Усі найвидатніші технічні винаходи зроблені росіянами, або, в крайньому разі, вкрадені в росіян».
Аероплан, паровоз, підводний човен, радіо ну і так далі. Варто почитати підручник історії за 1970 рік і все стане зрозуміло. Тому ніхто й не дивувався, коли дізнавався, що і велосипед теж придумали росіяни. А справді, хто ж іще!!! Безграмотний кріпак Артамонов вигадав цей дивовижний пристрій 1800 року і здійснив перший у світі успішний велопробіг (!) з уральського села Верхотур'є до Білокам'яної, а це не багато - не мало, 2000 верст! І послав його в цю подорож господар селянина, який побажав здивувати царя-батюшку, його Величність Олександра I. За винахід велосипеда, писав дитячий підручник, і Артамонов, і вся його сім'я були звільнені від кріпацької залежності. А сам «велик» Артамонова досі зберігається в краєзнавчому музеї Нижнього Тагіла.
Щоправда, будь-які спроби знайти цю інформацію в архівах канцелярії, що займалася розглядом технічних винаходів у Росії, або в добірках матеріалів про кріпаків-винахідників не увінчалися успіхом. Та й експонат із нижнетагільського музею виявився саморобкою кінця XIX століття. Але це дрібниці, зате історія була хороша, а радянські піонери сповнювалися ще однією порцією гордості за могутню і неосяжну!
Пригадую, коли був школярем, дуже засмутився, коли дізнався, що такі звичні, «споконвіку російські» речі, як кулемет Максим і револьвер Наган, винайшли американець Стівенс Максим і бельгійські брати Еміль і Леон Нагани. Так... Дитяче розчарування - це важка психологічна травма...
Насправді ж перший двоколісний дерев'яний велосипед без педалей був сконструйований далекого 1817 року німецьким професором Карлом фон Дрезом (29.04.1785 - 10.12.1851). І назвав барон Дрез цю дивовижну машину на честь себе коханого - «дрезиною». Це вже потім були і педалі, і каучукові шини, і дзвіночок на кермі (ну як же без нього?).
12 січня 1818 року Дрез отримав «Großherzogliches Privileg» (Привілей Великого Князя) для свого двоколісного велосипеда, що можна порівняти з сьогоднішнім патентом. З цього моменту кожен візок повинен був мати ліцензійний знак на рульовій колонці.
Не знаю, яка хороша людина і в якій країні першою придумала використовувати велосипед у військових цілях, але точно не в Росії. Бо основні російські проблеми - дурні і дороги, не сумісні з велосипедом.
Відомо тільки, що конструкція військового складного велосипеда французького капітана Жерара кінця 19 століття надовго стала найпоширенішою системою армійського велосипеда.
Велосипед системи Жерара переносився бійцем на спині на манер армійського ранця. За наявності дороги солдат міг крутити педалі, а перешкоди міг долати, закинувши велосипед за спину. При цьому руки його залишалися вільними і він міг стріляти не тільки стоячи, а й лежачи.
У Росії теж був складаний військовий велосипед. Називався він «Дукс Бойовий» і був прийнятий на озброєння Російської армії в 1916 р.
В Італії теж використовували велосипеди для військових. Ось фотографія італійського кулеметника Bersaglieri з кулеметом Fiat Revelli M1914, що встановлений на велосипед Bianchi Model 1912 (бл. 1918 р.). На другому фото показано вогневу позицію.
Подивіться колекцію фотографій 1896 року, що ілюструє переваги велобійця порівняно зі звичайним піхотинцем. Це вам не тур де Франс!
Ось такі грізні бійці були відправлені на початку 20 століття на підкріплення кінноти. Але час минав, методи ведення війни змінювалися, і на зміну вело-кінноті прийшли мотострілецькі підрозділи на мотоциклах з колясками, армійський вік яких теж виявився не довгим...
Ось така історія. Дуже хочеться, щоб «міністерства оборони і нападів» назавжди залишили в спокої такий корисний транспортний засіб і щоб тільки велосипедистки прикрашали нашу планету :)
STARTUP NEWS