Щороку 9 березня в США відзначається National Dishwasher Day - Національний день посудомийної машини, щоб підкреслити, наскільки великою інновацією був цей винахід. Він фактично змінив наше життя, адже миття посуду вважається, м’яко кажучі, не дуже приємною домашнею справою. Але тепер завдяки винахіду цьго домашнього помічника власникам великих родин не потрібно витрачати години на миття посуду руками. Все, що нам потрібно зробити, це завантажити посуд у машину, натиснути кілька кнопок і все! Посудомийні машини чудово економлять наш час!
Деякі з найбільших винаходів у світі були створені тими, хто наважився мислити масштабно. Такою є історія створення сучасної посудомийної машини. Адже були часи, коли посуд мили колективно в діжці або в кухонній мийці. А потім, мабуть, це задовбало американського винахідника на ім'я Джо Хогтон і в 1850 році він сконструював посудомийний пристрій з ручним приводом, в якому вода розбризкувалася на посуд, а жосткі щітки зчищали бруд з тарілок.
Справедливості заради треба зазначити, що в ті часи було отримано кілька патентів на різні конструкції машин, але всі вони мали багато недолікив, тому й не стали популярними.
У машини Хогтона теж було багато недоліків, яких захотіла позбутися енергійна емансипована жінка Жозефіна Кокрейн. У 1858 році вона створила власну машину, в якій замість жорстких щіток використовувалася вода під тиском.
Хоча Кокрейн була заможною світською левицею, вона постійно хвилювалась щодо миття дорогої порцеляни в застарілих посудомийних машинах. Щітки таких машин доволі швидко псували порцеляну. Саме тоді вона подумала: «Якщо ніхто інший не винайде хорошу посудомийну машину, я зроблю це сама». Так і сталося. За допомогою механіка Джорджа Баттерса вона розробила свій перший прототип посудомийної машини. Вони провели виміри різних тарілок, чашок та блюдець та створили машину з зручним кошиком для посуду.
«Посудомийка» Кокрейн складалася з двох резервуарів. Нижній резервуар був для води і двох поршневих насосів. Рухома основа зверху відділяла мильну піну від чистої гарячої води і наповнювала ґратчастий кошик для посуду. Від насосів знизу йшли трубки, якими гаряча вода піднімалася нагору. Машина також мала контейнер для мила.
За нагрівання води відповідала розташована під нижнім резервуаром невелика дров'яна піч. Пара від нагрітої води створювала тиск і забезпечувала роботу поршневих насосів, які гнали гарячу воду нагору, до посуду. Він же обертав рухому основу з кошиком для посуду. У кінцевому підсумку посуд відмивався досить добре, але залишався вологим (сушку в посудомийних машинах реалізують пізніше).
26 грудня 1886 Кокрейн отримала патент на свою машину, а на початку 1890-х років заснувала компанію Garis-Cochran Manufacturing.
Цікаво, що в такого корисного винаходу одразу з'явилася купа недоброзичливців. Винахід називали аморальним, таким, що йде проти традиційних підвалин, а радикально налаштовані представники церкви називали паровий девайс породженням пекла. Неабияк нарікала і домашня прислуга, яка боялася залишитися через машину без роботи. Ну, то таке…
Попри те, що пристрій був створений для домогосподарок, через його високу ціну посудомийні машини Жозефіни Кокрейн спочатку купували готелі та ресторани.
В 1890 році Кокрейн переїхала до Чикаго, а через три роки вона виставила свій винахід на Всесвітній Колумбійській виставці разом з іншими жінками-винахідниками. Вона отримала приз за свою посудомийну машину та продовжила виставлятися на ярмарках у Массачусетсі , Нью-Йорку та Міссурі. У 1897 Кокрейн відкрила власну фабрику з виробництва посудомийних машин.
Професорка Університету Співдружності Вірджинії Ірен Герольд, що вивчала творчість Жозефіни Кокрейн, зауважує, що Жозефіна була не лише винахідником, але й виробником, кмітливою продавчинею та гарним маркетологом. Вона постійно позиціонувала свій продукт в пресі, давала інтерв’ю, наглядала за встановленням та сервісом обладнання і постійно вдосконалювала свій винахід завдяки численним патентам. В 1913 році вона мала шість американських і два британських патенти на своє ім'я.
До речі, у Європі перша механізована посудомийна машина з'явилася під маркою Miele у 1899 році. Ця ж німецька компанія вперше в Старому світі додала посудомийці електромотор у 1929 році. Зовні пристрій був схожий на циліндр на коліщатках.
Черговий етап розвитку посудомийних машин був вже на початку 20 сторіччя. В 1924 році відомий англійський зброяр Вільям Говард Лівенс зробив наступний важливий крок в інноваціях посудомийних машин. Він обладнав цей девайс електричним двигуном, що розпилював воду на посуд, та поміняв дизайн. Його конструкція вже була схожа на сучасні моделі. Вона мала передні дверцята, щоб краще завантажувати посуд, та обертовий дзиґарик, який забезпечував рівномірний розподіл води по посуду в посудомийній машині.
У 1926 році компанію Жозефіни Кокрейн придбала KitchenAid, яка тепер є частиною Whirlpool.
У 1950-х роках з'явилося ще багато інновацій, завдяки яким посудомийні машини стали меншими, компактнішими та естетично привабливішими для сучасної оселі. До 1970-х років посудомийні машини стали звичайним кухонним атрибутом у помешканнях Північної Америки та Західної Європи.
STARTUP NEWS
P. S. Виробництва побутових посудомийних машин у Російській імперії не було взагалі. У радянській імперії наприкінці 60-х років на за заводі в Ризі (Латвія) невеликими партіями виробляли настільну модель посудомийної машини Straume (копія машини Electrolux). Вона була розрахована на 12 тарілок, чотири склянки і 4 комплекти столових приборів. Більша частина цих пристроїв йшла на експорт у країни Східної Європи,тому купити посудомийку Straume в СРСР було проблематично.
Цікаво, що в сьогоднішній російській імперії обсяг продажів посудомийних машин становить лише 6% від усіх продажів у категорії «велика побутова техніка». Напевно московський патріархат не схвалює ці покупки...