Натисни кнопку - отримай результат

7 травня 1909 року народився Едвін Герберт Ленд - американський вчений, винахідник тієї самої «швидкої фотографії» і засновник корпорації Polaroid. Він був першим у світі, хто дослідив принципи поляризації та розробив одноступеневий фотопроцес. За кількістю патентів (понад 500) поступався тільки Томасу Едісону. 

За своєю натурою Ленд був стрімким і енергійним, як і його одноклікова фотокартка, - процеси описувати не встигав, бо цікавився лише результатом. Отримавши його, винахідник стрибав як заведений, співав пісні та веселився. Не дивно, що в героях мультфільмів про божевільних вчених-геніїв його оточення, сміючись, впізнавало Ленда.

У Едвіна Герберта Ленда українське коріння - наприкінці ХІХ століття його дідусь з Одеси Авраам Соломонович переїхав до Америки, і почав цілком успішний бізнес із переробки металобрухту. Легендарний винахідник Ленд - онук одного з трьох його синів. Він був допитливою дитиною, цей Ленд. Замість того щоб бігати з хлопцями вулицями, збирав колекцію кольорових скелець, майстрував калейдоскоп і спостерігав, як у скляній крихті заломлюються промені сонячного світла.

Трохи згодом він уже почав експерименти зі стереоскопами і мав свій власний калейдоскоп майже професійної моделі. У шкільний час він міг годинами не покидати залів місцевої бібліотеки. Але книжки цікавили його не так сильно - тут можна було, вистоявши чергу з допитливих однокласників, подивитися у справжній телескоп!

До слова, біографи визначили й улюблену книгу винахідника - підручник з оптичної фізики знаменитого вченого Роберта Вільямса Вуда. Нею зачитувався 13-річний Едвін Герберт Ленд. Одне з правил його життя було винесено з дитинства, на підставі «дорослих» книг.

«Придумуючи щось, важливо не боятися зазнати невдачі, - скаже він пізніше. - Вчені роблять великі відкриття лише тому, що висувають гіпотези і проводять експерименти. Невдача слідує за невдачею, але вони не відступають, поки не досягають тих результатів, які їм потрібні».

Начитаний хлопчисько без проблем вступив до Гарвардського університету. Однак був таким безладним у науці, що легко пропускав сесії та пари, пропадаючи в університетських лабораторіях. Він займався власними дослідами і дослідженнями та зрештою покинув студентську лаву.

Одного разу Ленд став свідком автомобільної аварії - водій був так засліплений світлом зустрічного транспортного засобу, що втратив орієнтацію і врізався в дерево. 20-річний дослідник одразу ж поставив собі завдання - розробити фари, які б не сліпили водіїв, але залишалися б яскравими, наскільки це можливо.

Ленд переїхав до Нью-Йорка і три роки присвятив цій ідеї, проводячи експерименти в лабораторії Колумбійського університету. У 1929 двадцятирічний Ленд зареєстрував свій перший патент на поляризаційне скло. Повернувшись до Гарвардського університету, Едвін Ленд отримав лабораторію і почав вести семінари з поляризації світла.

«Є галузі, де непідготовлені люди можуть ефективно працювати з обмеженим обладнанням. Нашому учневі для цього не потрібна велика лабораторія, йому потрібна свобода; йому потрібна підтримка», - скаже Ленд про цей час.

Університет Ленд так і не закінчив, зайнявшись впровадженням свого винаходу. Однак автопромисловців у ті часи цей винахід не зацікавив. Проте, в інших галузях промисловості на винахідника чекав успіх. У 1934 році компанія «Кодак» розмістила у створеній Лендом компанії «Land & Wheelwright» замовлення на поляризовані насадки на об'єктиви, а в 1935 році Американське Оптичне Товариство купило в Едвіна Ленда ліцензію на виробництво окулярів із поляризованим склом. У ті часи з'явилося стереокіно і розроблені Лендом окуляри забезпечували стереоефект. Крім того, стали популярними сонцезахисні окуляри з поляризаційними стеклами, які зменшували сонячні відблиски на різних поверхнях. Завдяки цим вигідним угодам 1937 року Едвін Ленд зміг перетворити свою невелику фірму на корпорацію Polaroid.

У роки Другої світової Polaroid активно виконуватиме держзамовлення - випускатиме самонавідні снаряди, біноклі та прилади нічного бачення, перископи й унікальні окуляри для льотчиків, які фільтрують сонячне світло. До слова, нинішні окуляри - точнісінько такі самі, як і 85 років тому. Технологія витримала випробування часом.

Про свою роботу Едвін Герберт Ленд говоритиме так: «Світ - це як родючий ґрунт, що очікує, щоб його обробили. Необхідно садити насіння і збирати врожай, чим я і займаюся».

МИТТЄВА ФОТОГРАФІЯ

Якось у мирний час Едвін Герберт Ленд гуляв зі своєю маленькою донькою. Вони фотографували красоти та пейзажі. Дівчинка запитала: «Тату, а чому ми не можемо отримати фотографію одразу ж?» Батько задумався - у нього з'явилася нова мета.

Він розумів, що потрібно для реалізації цієї ідеї, але з незалежних від Ленда причин на втілення мрії знадобилося три роки. Вчений з легкістю вирішив завдання, як домогтися того, щоб фоточутлива поверхня у фотоапараті одночасно була і плівкою, і знімком. Заковика була скоріше в пошуку нового якісного фотоматеріалу, який би забезпечив фотокартці довге життя.

«Моїм головним завданням було створення камери, яка стала б частиною вас, яка б завжди була з вами», - запишуть біографи зі слів винахідника.

І в нього нарешті вийшло. Узимку 1947 року, на зборах Американського Оптичного Товариства, вчений Едвін Герберт Ленд представив світові свій фотоапарат Polaroid.

Через рік Polaroid Land Camera Model 95 вже активно продавалися в США. Їх змітали дуже швидко - покупців не лякала ні ціна в $90, ні те, що кожен новий знімок (тоді ще - чорно-білий!) коштував $1 через додаткову вартість касети. Можливість робити фотографію в одну мить породила цілу армію фанатів «полароїдів» по всьому світу.

В одній тільки Америці за рік було продано 10 млн фотокамер. «Винахід миттєвої фотографії - зокрема й естетична подія: це дало змогу людям, які бачать у навколишньому повсякденному світі художню цінність, отримати нове середовище для самовираження», - говорив щасливий винахідник Едвін Герберт Ленд.

У 1963 Polaroid випустив «миттєвий» фотоапарат для кольорової зйомки, а в 1972 - повністю автоматичний кишеньковий фотоапарат «Polaroid SX-70 Land». Фотографу тепер достатньо було зарядити касету, навести камеру на об'єкт зйомки і натиснути на спуск. Через кілька секунд у його руках була готова кольорова фотографія. Камера SX-70 мала доволі скромні розміри, її можна було взяти з собою на прогулянку, на спортивний матч чи концерт. Безумовно, на цей фотоапарат чекав оглушливий успіх. Жоден сімейний фотоальбом в Америці вже не обходився без моментальних фотографій, зроблених на «Polaroid».

Одночасно прийшло суспільне і наукове визнання Ленда.  Гарвардський університет, який він колись покинув, удостоїв його почесним докторським званням і запросив читати лекції. Ленд отримав безліч престижних премій і нагород, а президент Джон Кеннеді нагородив його найвищою цивільною нагородою країни - Медаллю Свободи. Найбільший фізик-оптик Роберт Вуд назвав його поляризовані лінзи одним із найважливіших винаходів століття.

Проте, незважаючи на всесвітню популярність, Едвін Герберт Ленд був «підсиджений» членами правління своєї компанії і позбавлений спочатку посади Президента, а потім посади Голови Ради директорів. У 1982 Едвін Ленд покинув компанію і продав усі її акції.

Цифрову фотореволюцію Едвін Ленд уже не застав. Він помер у березні 1991, проживши майже 82 роки, коли його фотопродукція ще користувалася популярністю.

Можливо, за часів поголовної цифровізації фотоапарат Polaroid і застарів, але колекції фотографій від Polaroid найвідоміших митців посіли своє місце в багатьох музеях світу, зокрема й у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку. 

 (Натиснить на фото для збільшення)

На початок 2000 цифрова фотографія почала активно витісняти аналогову, але приблизно до 2006 року полароїд був стандартом де-факто для кожного кастингу по всьому Голлівуду. Кожна реклама, телешоу та фільм потребували «невиликих світлин» для внутрішнього поширення. Кожна модельна агенція на планеті фотографувала своїх моделей. На кожному показі мод по всьому світу полароїдом фотографували кожне вбрання. Коркові дошки в незліченних офісах були завалені десятками тисяч облич, які чекали свого «зіркового часу».

Сьогодні ми робимо знімки смартфоном і видаляємо їх одним пальцем. У цьому, напевно, і є проблема. Ти не можеш улюблену фотографію швидко причепити до монітора, прикнопити на коркову дошку або повісити на дверцята холодильника. Її ще треба знайти в нетрях цифрової пам'яті гаджета, а потім якось роздрукувати. Можливо, тому оновлений «Polaroid» так само є бажаним подарунком на день народження, нагадуючи про ті часи, коли фотографія була «світлиною», а не «зображенням» і вимірювалася сантиметрами, а не пікселями.  Можливо, тому раз по раз з'являються нові сучасні реінкарнації фотоапарата миттєвої фотографії Polaroid?

Напевно, винахідник Едвін Герберт Ленд був би цьому радий.

STARTUP NEWS