12 листопада 2014 року спусковий модуль «Філе Лендер» здійснив першу в історії космонавтики посадку на комету.
Посадковий модуль Посадковий модуль Philae космічного апарату Rosetta (розробка Європейського космічного агентства) успішно сів на поверхню ядра комети 67Р Чурюмова - Герасименко. Це була перша посадка космічного апарату на поверхні ядра комети за всю історію космонавтики.
Спуск на поверхню ядра комети зайняв у спускового модуля нього близько семи годин. Протягом цього часу апарат робив знімки як самої комети, так і свого космічного апарату Rosetta.
Сила тяжіння чотирикілометрового шматка льоду і пилу не висока, тому Philae був обладнаний декількома інструментами, які повинні були утримати його на поверхні. За кілька метрів від комети апарат повинен був вистрілити спеціальні гарпуни, щоб закріпитися в реголіті. Але ця система не спрацювала.
Торкнувшись поверхні, Philae повинен був увімкнути ракетні двигуни, які мали дути вгору і притискати апарат до комети. Під час роботи двигунів модуль повинен був вкрутити в поверхню бури на своїх ногах, щоб надійно закріпитися на поверхні. Але двигуни теж не спрацювали.
Незважаючи на апаратні проблеми, Philae пощастило, що пухкий ґрунт поглинув частину кінетичної енергії, і апарат не відкинуло в космічний простір. Зонд відскочив від поверхні комети кілька разів і зупинився через кілька сотень метрів. Посадка все ж відбулася, хоча і аварійна.
Якщо врахувати, що зонд Rosetta був запущений з космодрому Куру у Французькій Гвіані 2 березня 2004 року і летів до пункту призначення більше 10 років, то результат вражає.
Після складної посадки на комету, візуальний контакт з посадковим модулем був втрачений. Вчені не змогли визначити, де ж все-таки «заякірувався» модуль. Результати огляду камерами і дані вироблення енергії сонячними батареями показали, що це досить темне місце і запасу батарей вистачить на дві-три доби.
За словами вчених, за 64 години роботи Philae їм вдалося реалізувати на 80% наукову програму зонда. Philae зумів перевірити твердість поверхні і виміряти її температуру пенетрометром MUPUS, оглянути поверхню камерами ROLIS, «просвітити» її георадаром CONSERT. Хроматографи Ptolemy і COSAC змогли «вдихнути» гази комети і вивчити склад її пилу.
Як і передбачалося раніше, комета являє собою суміш льоду і пилу, причому досить пухкої консистенції. За даними радарного просвічування, пористість становить 75-85%. При цьому поверхня безпосередньо в місці посадки виявилася несподівано твердою. Ударник не зміг просунутися глибше 3 см пухкого труху. Далі йому шлях перегородив твердий лід.
Модуль передавав інформацію поки не сіли акумулятори.
Після складної посадки на комету, візуальний контакт із посадковим модулем було втрачено. Вчені не змогли визначити, де ж все-таки «заякорився» модуль. Те, що він не зміг передавати інформацію після того, як сіли акумулятори, означало, що або сонячні батареї не працюють, або апарат просто перебуває в глибокій тіні. Крім того, температура апарата знизилася до -35°С.
У червні 2015 року Philae lander несподівано «прокинувся», вийшов на зв'язок із Землею і за півтори хвилини передав понад 300 пакетів даних. Після цього зв'язок знову перервався.
Експерти ЄКА не втрачали надії знайти спусковий модуль і через зонд Rosetta продовжували сканувати поверхню комети. Через два роки, восени 2016 р. Philae lander був нарешті знайдений. Припущення підтвердилися. Апарат лежав на боці в глибокій тіні і сонячні батареї не могли заряджати акумулятори спускового модуля. Щоправда, тепер вчені знають точне місце, звідки передавалася цінна інформація про комету 67Р Чурюмова - Герасименко.
Для інформації - загальні витрати Європейського космічного агентства (ЄКА) на реалізацію проєкту оцінюються в €1,4 млрд.
STARTUP NEWS