Європейська система утилізації сміття - одна з найкращих у світі. Ця система заснована не стільки на технологічних інноваціях, скільки на менталітеті своїх громадян.
Родоначальником сучасних європейських принципів глобального сортування і переробки сміття є «найчистіша країна Європи» - Швейцарія. У цієї країни, на сьогодні, найкращі показники у світі в галузі утилізації відходів.
Приклад Швейцарії дав змогу таким країнам, як Німеччина, Австрія та низці скандинавських країн, не тільки по-іншому подивитися на питання утилізації та перероблення вторсировини, а й досягти великих успіхів у цій царині.
Система сортування сміття практикується в багатьох країнах світу, але в Швейцарії, вона доведена до «абсолюту».
Сортують усе, що піддається сортуванню. Ця система не знає винятків - усі зобов'язані розкладати сміття по різних контейнерах. Якщо не згоден - плати штраф. Але незгодних немає. Усім подобається жити чисто.
Швейцарія входить до трійки країн-лідерів за кількістю склотари, що здається. 96% пляшок і банок повертається на заводи із вторинної переробки скла. Але навіть така вражаюча цифра - це ще далеко не межа. У сфері переробки та утилізації склотари Швейцарію обганяють Данія (98%) і Швеція (97%). Схожа ситуація спостерігається і в галузі переробки алюмінієвих банок з-під напоїв.
За даними «Європейської алюмінієвої асоціації» («European Aluminium Association») Швейцарія переробляє 92% усіх випущених в обіг бляшаних банок, але тут її випереджає, наприклад, Норвегія, де переробляється 96% «бляшанок».
Пляшки приймають назад у магазини в багатьох країнах Європи, бо вартість пляшки входить у вартість напою. Хочеш купити пива дешевше - здай пляшки!
У Швейцарії така система працює тільки з деякими брендами. В інших випадках, ті, хто здають пляшки, нічого за це не отримують. Але при цьому ще мають зняти кришечки і розсортувати пляшки та банки залежно від кольору скла. Біле, коричневе, зелене - окремо. Але ніхто не нарікає.
Папір переробляється окремо від картону (переробка картону коштує дорожче), тому від громадян вимагають здавати все окремо.
У Швейцарії взагалі всі побутові відходи викидаються окремо:
- Окремо використані батарейки
- Окремо - ПЕТ-пляшки
- Окремо - старі електричні прилади та домашня техніка
- Окремо - будівельне сміття
- Окремо - лампи денного світла
- Окремо - консервні банки (ті, хто здає, зобов'язані самостійно спресувати жерсть за допомогою магнітного преса)
- Окремо - трупи тварин (за «утилізацію» домашніх улюбленців треба платити, але самостійно ховати їх забороняється)
- Окремо - залишки рослинної олії
- Окремо - залишки машинної олії (міняти оливу у власному автомобілі категорично заборонено - це за вас зроблять на СТО за 50 франків).
І цей список далеко не повний.
Але невже всі заморочуються таким прискіпливим сортуванням? Ні не всі, але в цьому випадку за прибирання сміття треба платити «сміттєвий податок».
«Саме Швейцарія вперше запровадила принцип »хто смітить, той і платить«, завдяки чому вона стала однією з перших країн, які досягли вельми високої частки відходів, що переробляються та утилізуються», - розповідає Патрік Гайссельхард (Patrik Geisselhardt), керівник швейцарського міжгалузевого об'єднання «Swiss Recycling».
"У 90 роки минулого століття у Швейцарії було запроваджено абсолютно нову на ті часи систему вивезення побутового сміття. В її основі був обов'язок викидати сміття тільки в мішках із наклеєними на них акцизними марками. Ці мішки згодом були замінені на спеціальні пластикові сині мішки, які потрібно окремо купувати в магазинах за ціною 17 франків за 10 мішків об'ємом у 35 літрів."
Мешканці Швейцарії рахують кожну копійку, пардон, раппен, тож більшість місцевих мешканців несе все, що можна, до пунктів з прийому вторсировини, в яких віддати старий комп'ютер чи старий дитячий візок нічого не коштує.
А якщо не купувати спеціальний мішок? Або залишити своє сміття «не в тому місці»? Ризикніть, якщо хочете мати справу зі сміттєвою поліцією!
Детективи швейцарської сміттєвої поліції за допомогою сучасних технологій аналізують сміття, залишене не в тому місці або без сплати податку, знаходять порушника (це факт) і штрафують його.
Штрафи дуже високі. Наприклад, за сміття, залишене на узбіччі дороги (популярне «заняття» наших громадян), можна влетіти на 10 000 франків (штраф плюс прибирання та утилізація, плюс судові витрати). Якщо врахувати, що щомісячний сукупний дохід середньостатистичного швейцарського сімейства становить 6 957 франків, то такий штраф просто руйнує сімейний бюджет!
Ось і відповідь на запитання, навіщо в країні сміттєві урни, що відкриваються безконтактними картками.
У 80-ті роки, коли маркування сміття було запроваджено тільки на південному сході Швейцарії, з'явився «сміттєвий туризм».
На вихідні люди брали свої сім'ї, забивали багажники відходами, що накопичилися за тиждень, і їхали в іншу частину країни на пікнік. І країною подорожували, і сміття безкоштовно викидали. Тільки в Цюрих щодня (!) звозили понад 3000 тонн «нелегальних» кульків з відходами. Тому довелося ввести мито на сміття по всій країні.
Сьогодні Швейцарія не тільки переробляє своє сміття, а й надає послуги з утилізації відходів сусіднім країнам (наприклад, Італії). Середня вартість переробки тонни відходів становить 250 франків. Кожен десятий контейнер зі сміттям, що прибуває на переробку, приходить з-за кордону.
Цікаві інноваційні стартапи у сфері переробки та утилізації сміття завжди підтримуються швейцарськими банками та державними структурами.
Одним із таких проєктів став стартап «Рай утилізації» від Карін Бертчі. Вона з колегами організувала максимально зручний прийом та обмін непотрібних речей від населення. Вам потрібен старий комп'ютер, пилосос або музичний інструмент? Ви зможете взяти його безкоштовно в «Раю утилізації».
30 років тому екологічна ситуація у Швейцарії залишала бажати кращого. Річки й озера забруднені фосфатами та нітратами, земля - важкими металами.
А зараз Швейцарія - одна з найбільш екологічно чистих країн світу, з розвиненим громадським транспортом і чистим гірським повітрям. З будь-якого озера, а тим більше, з крана можна пити воду без побоювань.
У чому причина такого успіху? Причина - в людях! Зона комфорту швейцарців поширюється не тільки на свою квартиру або під'їзд, вона поширюється на район, місто, кантон і всю країну в цілому. Вони доручили собі прибрати власну країну, і досягли успіху. Решта була лише справою часу.
Ну а кому подобається жити на смітнику - наші співчуття!!
STARTUP NEWS