16/07/2025
Стартап Kuvee свого часу привернув значну увагу, обіцяючи революціонізувати споживання вина за допомогою смарт-пляшки, яка б зберігала його свіжим довше та пропонувала персоналізований досвід.
Ідея була інноваційною, залучені інвестиції значними, але, на жаль, Kuvee спіткала невдача. Його історія – це класичний приклад того, як навіть найсміливіші ідеї можуть розбитися об реалії ринку та складність людських звичок.
Стартап із Бостона (США) Kuvee створив "смарт-пляшку", яка могла не тільки розповісти, яке вино ви п'єте, а й давала змогу зберігати вино в ідеальному стані до 30 днів після відкриття пляшки.
Смарт-пляшка являла собою прямокутний непрозорий "розумний" контейнер (з Wi-Fi модулем, платою управління і кольоровим сенсорним дисплеєм), всередину якого вставлялася додаткова алюмінієва пляшка-картридж безпосередньо з вином. За RFID-міткою на картриджі контейнер визначав, яке вино в нього вставили, і, під'єднавшись до інтернету, міг видати на сенсорний екран багато "корисної та потрібної" інформації: кількість вина, що залишилося в пляшці, дата її відкриття, вся інформація про вино й виноград, дату збирання та розливу, рекомендовані гастрономічні поєднання, поради сомельє та багато іншої інформації. Спеціальний клапан запобігав потраплянню кисню в пляшку і забезпечував збереження недопитого вина. Щоправда, картридж був одноразовим і самостійно налити туди вина було неможливо.
Якщо ж ви захотіли випити іншого вина, то треба було витягти з пляшки-контейнера недопитий картридж, наприклад, із червоним вином і вставити новий картридж із білим вином. При цьому розумна пляшка все пам'ятала! І завжди могла вам повідомити, скільки і якого вина у вас залишилося. Картриджі ж не прозорі! Дозамовити винця можна було прямо з сенсорного дисплея пляшки. Краса!
Ціна "розумної пляшки" - $ 200. Ціна картриджа з вином - $ 20. Бізнес-модель полягала в тому, що виноробні в усьому світі розливатимуть вино не тільки у звичайні пляшки і продаватимуть його по 5 доларів, а й у картриджі, щоб продавати по 20 доларів. Без розумної пляшки-контейнера за 200 доларів випити винця з картриджа не вийде.
Для початку стартап уклав договори з 48 виноробнями Каліфорнії. Потім провів краудфандингову компанію на Індигого, зібравши 110 416 доларів від 546 бейкерів (при заявленій сумі в 50 000 доларів), що продемонструвало явну зацікавленість потенційної аудиторії в цьому інноваційному продукті. Потім стартап залучив 9,8 мільйона доларів інвестицій, масштабував виробництво і зрозумів, що товар не продається.
Коли у 2018 році стартап лопнув, один із його фаундерів Віджай Манвані поскаржився, що для успіху компанії та розвитку ринку Kuvee був необхідний значно більший капітал, ніж вдалося залучити від інвесторів.
Чому!?
Незважаючи на інноваційність та фінансову підтримку, Kuvee зіткнувся з низкою серйозних проблем, які зрештою призвели до його краху:
- Незрозумілість цінності продукту. Споживачам продукту стартапу було не зрозуміло - НÁШО взагалі потрібна смарт-пляшка?! Адже достатньо було розмістити на етикетці звичайної пляшки QR-код, за яким будь-який смартфон покаже всю додаткову інформацію і, за потреби, зможе замовити вино з доставкою додому. Або зробити інтерактивну етикетку, як на австралійських винах серії "19 Crimes". Кількість вина, що залишається, чудово видно через прозору пляшку. Меседж про те, що недопите вино зберігається 30 днів - слабка замануха. До того ж, весь асортимент винного бутика навряд чи буде представлений в картриджах, а за звичайне вино платиш не по 20, а по 5 доларів за пляшку. Тоді для чого потрібен розумний контейнер за 200 доларів?
- Обмежений вибір вин. Хоча Kuvee співпрацював з певними винними заводами, асортимент вин у картриджах був досить обмеженим порівняно з широким вибором, що доступний у звичайних магазинах. Справжні поціновувачі вина, як правило, шукають більшу різноманітність і не ту категорію вин, що пропонував стартап.
- Складність логістики та утилізації. Системі Kuvee потрібна була складна логістика для доставки та повернення використаних картриджів.
- Відсутність "емоційної" складової вина. Для багатьох споживачів процес вибору, відкриття та розливу традиційної пляшки вина є частиною ритуалу та насолоди. Kuvee, зі своїм технологічним підходом, відчувався як занадто "індустріальний" і не мав тієї емоційної привабливості.
- Недооцінка звичок споживачів. Ринок вина – це ринок з усталеними традиціями та звичками. Змінити їх виявилося набагато складніше, ніж передбачали творці Kuvee. Більшість людей купують вино для споживання одразу або протягом короткого періоду, і проблема "зіпсованої" решти пляшки не була настільки поширеною, щоб виправдати таку значну інвестицію.
- Конкуренція та альтернативи. На ринку вже існували простіші та дешевші рішення для збереження вина свіжим (наприклад, вакуумні пробки). Хоча вони не пропонували "смарт"-функціоналу, але були достатніми для багатьох користувачів.
Робимо висновки.
Історія Kuvee є цінним уроком для будь-якого стартапу, особливо для тих, хто працює на традиційних ринках:
- Ціна має значення. Інновація повинна бути доступною. Навіть найгеніальніша ідея не знайде свого споживача, якщо вона буде занадто дорогою.
- Простота та зручність. Складні системи часто відлякують користувачів. Продукт має бути інтуїтивно зрозумілим та легким у використанні.
- Емоційний зв'язок. Для багатьох товарів, особливо споживчих, важлива не лише функціональність, а й емоційна складова.
- Розуміння ринку та споживача. Важливо глибоко розуміти потреби та звички цільової аудиторії, а не просто створювати "технологію заради технології".
СУХИЙ ЗАЛИШОК.
Найскладніше на етапі вивчення цільової аудиторії - спробувати психологічно відокремити себе від свого "геніального продукту" і поглянути на нього збоку. Поглянути не суб'єктивно, а об'єктивно. Поглянути не з точки зору винахідника, а з точки зору потенційного користувача продукту. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, чи дійсно потрібен цей продукт споживачеві і до якої з 4-х категорій його можна віднести:
1. Корисний, але не необхідий
2. Дуже корисний і потрібний, але можна і обійтися
3. Віддам будь-які гроші, тільки б мати цей продукт
4. Кумедна штука, куплю та подарую приятелеві «по-приколу»
Головна характеристика успішного продукту - це затребуваність та популярність. Серед цих чотирьох категорій дві останніх мають шанс бути зутребуваним на ринку.
Але якщо це продукт не з категорії «дуже потрібна річ, без якої не обійтися», а з категорії «просто прикольна штука», то і ціна на на нього має бути відповідною.
Валерій Пичко для STARTUP NEWS
P. S. Якщо у тебе є ідеї та бажання втілити їх у життя, але ти не знаєш, як це зробити, почитай мою книгу КАТЕХИЗА СТАРТАПУ. Вона дасть відповіді на питання та допоможе тобі уникнути багатьох помилок. Вона допоможе тобі змінити свідомість і перевести спосіб мислення на нові рейки.
Австралійське Вино "19 Crimes" (19 злочинів) завдяки інноваційному використанню технології доповненої реальності було визнано найкращим винним брендом 2017 року.
Пиво з кокаїном? Перше в світі пиво «зі смаком пригод»
Нідерландська компанія Pablo Beer представила нове пиво, основним інгредієнтом якого є листя коки. Pablo Beer має невеликий вміст алкоголю - всього 3,5%, але екстракт з листя коки викликає відчуття енергетичної піднесеності та поєднує в собі яскраві аромати з відтінком цитрусових і тонку гіркуватість, що “запрошує перервати повсякденну суєту та відчути смак пригод.”
Стартап Air Co пропонує незвичайну технологію виготовлення спирту - не із зерна, а з повітря і води. За словами одного із засновників стартапу Грегорі Константіна, під час виробництва кожної пляшки горілки Air Co. з атмосфери поглинається стільки вуглекислого газу, скільки поглинають вісім дерев, що повністю виросли.
Alcosynt – безалкогольна горілка
На думку колишнього радника британського уряду по боротьбі з наркотиками професора Девіда Натта, через 10-20 років натуральний алкоголь у західних країнах вживатимуть тільки у виняткових випадках. Йому на зміну прийде алкосинт - напій, який відтворює ефект сп'яніння, але не отруює організм. Напевно, Девіду видніше, адже це саме він заснував стартап Alcarelle для розробки синтетичного аналога спиртного.
Робот Drinky - товариш по чарці. Поодинці корейці не п'ють. Їм обов'язково потрібна компанія. І що робити відлюдному гіку, коли поруч немає приятеля? Ось тут і припала корейцям у тему інноваційна розробка винахідника Ин Чан Парка, який сконструював робота - товариша по чарці на ім'я Drinky. З кожним виголошеним тостом Drinky піднімає склянку і спустошує її одним махом. Після цього щоки робота загоряються червоним світлом і він починає мотати головою. За кілька секунд робот-товариш уже показує другові, що час наливати і продовжувати відпочинок.
Каліфорнійські вчені (зауважте, не британські) «навчили» дріжджі виробляти канабіс! Для цього звичайні дріжджі довелося генетично модифікувати. Отриманий новий штам дріжджів можна використовувати для ефективного виробництва екстракту канабісу та виготовлення з нього медичних напоїв.
«П'яна корова» - це не образа, а стартап :)
Чи можна кулінарний проєкт вважати стартапом? Якщо в ньому є інноваційна складова та ще й лавиноподібний успіх - то, мабуть, так. А якщо погянути з точки зору масштабованості такого проєкту, то начебто ні. Не даремно ж стара приказка свідчить - на колір і смак товариш не всяк. Йдеться про інноваційний проєкт французьких фермерів, які вирішили додати в раціон корів... вино. Що спонукало прийняти таке рішення і до чого це привело
Toulouse Green Gen Tech - екопляшки з конопель
Стартап - компанія Toulouse Green Gen Tech була заснована двома підприємцями з Тулузи - Джеймсом де Руані та Северін Лораном. Після кількох років досліджень і дослідів їм вдалося розробити біорозкладну екопляшку з конопляних (або лляних) волокон і смол рослинного походження, яка придатна для вторинної переробки.
Інтернет речей стрімко розвивається і до повного щастя споживачеві не вистачає хіба що «розумної пляшки горілки». Але, як то кажуть, святе місце порожнім не буває і компанія Jim Beam стверджує, що створила перший у світі «розумний» графин для бурбона, з яким можна поговорити.